Ернст Шланге

Ернст Шланге (нім. Ernst Schlange; 1 вересня 1888, Шварценберг — 1947) — німецький політик, гауляйтер Берліна і Бранденбурга, член прусського ландтагу.

Ернст Шланге
нім. Ernst Schlange
Народився	1 вересня 1888(1888-09-01) Рандовталь, Уккермарк, Бранденбург, Німеччина
Помер	1947 Бранденбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, адвокат
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	Corps Pomerania Greifswaldd
Посада	член Ландтагу Пруссіїd
Військове звання	Лейтенант
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і German Social Partyd
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП

Біографія

Шланге був старшим сином власника маєтку. Після закінчення середньої школи вивчав право і політологію в Грайфсвальді. У 1913 році почав працювати клерком в Дармштадт-банку в Берліні. З 1914 року — доктор права.

Під час Першої світової війни добровольцем пішов на фронт, воював на Західному фронті в 1914 році, потім на Східному фронті в 1915 році. 31 травня 1915 року був важко поранений в Галичині, втратив праву руку і праву легеню. До кінця війни перебував в шпиталі, був приписаний в якості лейтенанта запасу.

У 1922 році Шланге приєднався до Німецької соціальної партії (DtSP), народно-антисемітської політичної групи, яка була раннім суперником нацистської партії. Шланге створює місцеві організації DtSP у Вільмерсдорфі, Зелендорфі і Штегліці. У 1925 році він заснував ефемерний Großdeutsche Volksgemeinschaft в Берліні, але розпустив його на користь приєднання до НСДАП, коли ця партія відновила свій юридичний статус в тому ж році.

У березні 1925 року Шланге був призначений партійним гауляйтером в окрузі Великий Берлін. У цей час всередині партії йшли бурхливі дискусії. Шланге, близький прихильник Грегора Штрассера, виступив проти жорстоких методів СА в Берліні, але не зміг перемогти. Зокрема, він явно виступав проти формувань Підпільного фронту. Пішла відповідна реакція, після критики за слабкий стиль лідерства в своєму власному крилі партії, Шланге змушений був піти з поста в червні 1926 року.

Шланге перебрався в Потсдам, де виконував завдання нацистської партії. У 1932 році він був обраний в прусський ландтаг. 18 жовтня 1932 року керівництво НСДАП призначило його гауляйтером Бранденбургу. Коли після приходу до влади нацистів його округ був розділений і утворений новий гау Mark Brandenburg, 16 березня 1933 року Шланге вигнали з офісу і він втратив будь-політичний вплив. Після цього Шланге займав лише незначні посади: в 1934 році він був обраний Генеральним секретарем лотереї пруссько-південнонімецької імперії, в 1935 році був призначений на пост президента Державної газети, в 1936 році — головою Ради по зв'язках з сім'єю імператора (KSCV). 10 березня 1937 році Гітлер відмовив Шланге в праві носити колишню службову форму гауляйтера. Його подальша діяльність залишається невідомою.

З падінням Третього рейху в 1945 році, Шланге нібито був помічений в радянському таборі інтернованих у Шпревальді. Інше джерело вказує, що він був убитий в 1947 році в спеціальному таборі НКВС №7 — в'язниці, створеній для розміщення політичних в'язнів на місці попереднього концтабору Заксенгаузен.

Згідно з матеріалами KSCV Corps Шланге помер в 1947 році.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Золотий партійний знак НСДАП

Література

• Karl Höffkes: Hitlers politische Generale. Die Gauleiter des 3. Reiches; ein biographisches Nachschlagewerk. Grabert-Verlag, Tübingen 1997, ISBN 3-87847-163-7.
• Ernst Kienast (Hrsg.): Handbuch für den Preußischen Landtag, Ausgabe für die 5. Wahlperiode, Berlin 1933, S. 378.

• Baldur von Schirach: Die Pioniere des Dritten Reiches, 1933
• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
• Bernhard Sauer: Goebbels „Rabauken“ – Zur Geschichte der SA in Berlin-Brandenburg, S. 112–113
• Martin Schuster: Die SA in der nationalsozialistischen «Machtergreifung» in Berlin und Brandenburg 1926-1934. (pdf, 3,8 MB) Dissertation, Technische Universität Berlin 2005
• Udo Wengst: Hans Schlange-Schöningen. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 23, Duncker & Humblot, Berlin 2007, ISBN 978-3-428-11204-3, S. 26
• Kristina Hübner, Wolfgang Rose: Der brandenburgische NS-Gau – Eine Bestandsaufnahme. In: Jürgen John (Hrsg.): Die NS-Gaue. Regionale Mittelinstanzen im zentralistischen „Führerstaat“. (=Schriftenreihe der Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Sondernummer) Oldenbourg, München 2007, ISBN 978-3-486-58086-0, S, 263–279, hier S. 269 f.