Ернст Фессманн (нім. Ernst Feßmann; 6 січня 1881, Аугсбург25 жовтня 1962, Пуллах) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту.

Ернст Фессманн
нім. Ernst Feßmann
Народився 6 січня 1881(1881-01-06)
Аугсбург, Баварія, Німецька імперія
Помер 25 жовтня 1962(1962-10-25) (81 рік)
Пуллах, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1900
Військове звання  Генерал танкових військ
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

ред.

В 1900 році вступив у Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 жовтня 1935 року — командир 3-ї танкової дивізії. 30 вересня 1937 року вийшов у відставку. 26 серпня 1939 року призваний на службу і призначений командиром 267-ї піхотної дивізії. Учасник Французької і Бельгійської кампаній. 1 червня 1941 року відправлений в резерв фюрера. 31 травня 1942 року вийшов на пенсію, 30 квітня 1943 року офіційно звільнений у відставку. З 5 червня по 30 вересня 1945 року перебував у радянському полоні.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann-Fitzlaff. Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2424-7, S. 452–454.
  • Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 435.
  • Walther Nehring: Die Geschichte der deutschen Panzerwaffe 1916–1945. Propyläen Verlag 1969, S. 82.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 135.
  • Akten der Reichskanzlei. Weimarer Republik – Das Kabinett Müller I / Band 1 / Dokumente / Nr. 90 Die Landesabteilung Bayern der Reichszentrale für Heimatdienst an das Reichswehrministerium. München. 10. Mai 1920. S. 217–220.
  • Torsten Diedrich: Paulus. Das Trauma von Stalingrad. Schöningh Verlag 2008, ISBN 978-3506764034, S. 110.