Ернст Гінцманн-старший

Ернст Гінцманн-старший
Ернст Гінцманн-старший
Народився	10 листопада 1853; Грос-Мордорф, Передня Померанія-Рюген, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер	13 липня 1913 (59 років); Ельберфельд, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	педагог, політик
Знання мов	німецька
Членство	Burschenschaft Holzminda Göttingend
Посада	член Палати представників Пруссіїd
Нагороди
Столітня медаль
	; ; ;

Ернст Гінцманн (нім. Ernst Hintzmann; 10 листопада 1853, Грос-Мордорф — 13 липня 1913, Вупперталь) — німецький політик.

Біографія

Син пастора. В 1868-72 роках навчався в гімназії Штеттіна і гімназії Фрідріха-Вільгельма в Берліні. В 1872-76 роках вивчав природничі науки, математику, фізику і теологію в Геттінгенському університету, після чого здобув докторське звання. З 1876 року працював вчителем у вищій міській школі, з 1878 року — в реальній гімназії Мальхіна, з 1880 року — в реальному училищі Ремшайда, з 1887 року — реальної гімназії Магдебурга. З 1890 року — директор щойно відкритого реального училища Магдебурга, з 1894 року — старшого реального училища Ельберфельда. Під час перебування в Магдебурзі вступив в Магдебурзьку асоціацію природознавства і протягом кількох років її очолював. В 1900-08 роках — член міської ради Ельберфельда, одночасно з 1900 року — член ради директорів Стипендіального фонду Нефіандта, з 1904 року — комісії з охорони здоров'я. Окрім цього, Гінцманн був головою Асоціації вищої освіти без латини, щорічних зборів директорів старших класів середніх шкіл і Ельберфельдської асоціації прихильників євангелічної свободи. З 1908 року і до кінця життя — член Націонал-ліберальної партії і Прусської палати представників.

Нагороди

Столітня медаль
Орден Червоного орла 4-го класу (1905)

Див. також

Ернст Гінцманн — син.

Бібліографія

Das Innere der Erde: Vortrag, gehalten im naturwissenschaftlichen Verein zu Magdeburg am 8. Mai 1888. Magdeburg, 1888.
Ueber einen neuen Fundort von Fritillaria meleagris. Malchin, 1880.
Wesen und Aufgabe der höheren Bürgerschule. Magdeburg, 1891.
Flora der Blütenpflanzen der Magdeburgischen Gegend. Magdeburg 1892.
Zur Geschichte der Schule (Oberrealschule in Elberfeld). Festschrift zum 75jährigen Bestehen der Anstalt. Elberfeld, 1900.
Über Anilide und deren Nitroproducte und eine Dinitrodiphensäure. Dissertation, Göttingen, 1876.
Remscheider Brunnen- und Cisternenwasser: ein Beitrag zu unserer Wasserfrage. In: Jahresbericht über die Städtische Gewerbeschule (Realschule II. Ordnung) zu Remscheid. 12. Jahrgang. Remscheid, 1882.

Література

Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Heidelberg 1999, ISBN 3-8253-0809-X Band I, Teilband 2, S. 344.
Bernhard Mann: Biographisches Handbuch für das Preußische Abgeordnetenhaus 1867–1918 (= Handbücher zur Geschichte des Parlamentarismus und der politischen Parteien. Band 3). Droste, Düsseldorf 1988, ISBN 3-7700-5146-7, S. 181–182.
Leiffholdt (Hrsg.): Alte-Herren-Zeitung der Verbindung Holzminda Göttingen. I. Jahrgang, Barmen 1898, S. 10–11.
Franz Kössler: Personenlexikon von Lehrern des 19. Jahrhunderts. Berufsbiographien aus Schul-Jahresberichten und Schulprogrammen 1825–1918 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Band Haack – Hyss, Preprint Giessen 2007
Wilhelm Ebel: Die Matrikel der Georg-August-Universität zu Göttingen 1837–1900. Hildesheim 1974. (Nr. 53551, immatrikuliert am 19. April 1872)