Ернст-Вільгельм Мантель

Німецький суддя

Ернст-Вільгельм Мантель (нім. Ernst-Wilhelm Mantel; 6 травня 1897, Аугсбург — 20 листопада 1971) — німецький військовий юрист, генерал-суддя вермахту (20 квітня 1945).

Ернст-Вільгельм Мантель
нім. Ernst-Wilhelm Mantel
Народився 6 травня 1897(1897-05-06)
Аугсбург, Баварія, Німецька імперія
Помер 20 листопада 1971(1971-11-20) (74 роки)
Країна  Німеччина
Діяльність суддя
Знання мов німецька
Заклад Федеральний верховний суд Німеччини
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство Corps Bavaria Münchend
Посада Суддя Народного судуd
Військове звання Generalrichterd
Партія Німецька народна партія
Нагороди
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Біографія ред.

Син президента поліції Аугсбурга Карла Мантеля і його дружини Берти, уродженої Шварц. 17 листопада 1914 року вступив медбратом у Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 24 серпня 1915 року перейшов в артилерію. 11 березня 1920 року демобілізований. Того ж року арештований за «поширення антисемітських листівок». У 1924 році вступив у Німецьку народну партію. З 1933 року — суддя земельного суду Мюнхена. З 1 серпня 1934 року — слідчий суддя Народної судової палати з питань державної зради і розголошення військової таємниці. З 1 липня 1937 року — старший радник Імперського військового суду. З 1938 року служив у правовому відділ ОКГ, займався оцінкою смертних вироків військовослужбовців. Брав участь у розробці наказу про комісарів. 1 травня 1944 року зарахований на особливу службу як суддя сухопутних військ, займався розглядом питань воєнного стану. Після війни успішно пройшов денацифікацію. З 1949 року — керівник прокуратури Кемптена, потім — Нюрнберга. З 2 грудня 1950 року — суддя 1-го кримінального сенату Федерального суду. 1 вересня 1959 року вийшов на пенсію.

Нагороди ред.

Посилання ред.