Ернест Денгофф (* Ernest Denhoff, бл. 1636 — 1693) — державний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Ернест Денгофф
Народивсябл. 1636
Помер1693
КраїнаНімеччина
 Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Національністьнімець
Діяльністьполітик
Знання мовнімецька
Титулграф Священної Римської імперії
Посадавоєвода мальборкський
Військове званнягенерал
Термін1685—1693 роки
ПопередникЯнн Францішек Белінський
НаступникВладислав Лоз
Конфесіякальвінізм
католицтво
РідДенгоффи
БатькоЕрнест Магнус Денгофф
МатиКатерина фон Дона
Брати, сестриГерард Денгофф (підстолій литовський) і Фрідріх фон Денгофф
У шлюбі зСофія Анна Олесницька
Консттанція Слушка
Діти1 донька
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів власного гербу. Третій син Ернеста Магнуса Денгоффа, воєводи перновського, і Катерини фон Дона. Народився близько 1636 року. В доволі молодому віці долучився до війни з Військом Запорізьким, ймовірно у 1650 або 1651 році. У 1650—1660-х роках відзначився у військах зі Швецією та Московським царством.

У 1666 році призначається полковником піхотної гвардії королівської. У 1670 році вперше обирається до сейму. Того ж року отримав чин генерал-майора коронних військ. 1671 року брав участь у бойових діях проти Петра Дорошенка, гетьмана Правобережної України.

У 1672 році вдруге стає депутатом сейму. Того ж року долучився до коронних військ у війні з Османською імперією, що тривала до 1676 року. Водночас 1672 року долучився до Щебрешинської конфедерації на чолі з Яном Собеським, що виступала проти короля. У 1676 році Ернест Денгофф призначається ловчим великим литовським.

Перейшов з кальвінізму до католицтва. Оженився з представницею шляхетного роду Олесницьких. У 1683 році стає каштеляном Вільно (до 1685 року). 1683 року отримує посаду коменданта Кракова та чин генерал-лейтенант коронних військ. Відзначився на чолі пізотної бригади у Віденській битві того ж року. 1685 року призначається воєводою мальборкським. 1686 року після пологів помирає дружина Ернеста Денгоффа. Невдовзі він одружується вдруге. 1687 року стає охмістром двору королеви Марії Казимири.

Родина

ред.

1. Дружина — Софія Анна, донька Станіслава Олесницького, старости радзеювського.

Діти:

2. Дружина — Констанція, донька Богуслава Єжи Слушки, піскарбія надвірного литовського

дітей не було

Джерела

ред.
  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 117B
  • В. Пазднякоў. Дэнгафы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. −688 с.: іл. С. 613. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)