Ернан Карраско Віванко

Ернан Карраско Віванко (ісп. Hernán Carrasco Vivanco, 29 березня 1923, Арауко — 10 вересня 2023, Санта-Текла) — чилійський футбольний тренер. Переможець Кубка чемпіонів КОНКАКАФ.

Ф
Ернан Карраско Віванко
Особисті дані
Народження 29 березня 1923(1923-03-29)
  Арауко, Чилі
Смерть 10 вересня 2023(2023-09-10) (100 років)
  Санта-Текла, Сальвадор
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1960–1962 Чилі «Коло-Коло»
1962 Чилі «О'Хіггінс»
1963 Чилі «Аудакс Італьяно»
1965–1967 Сальвадор Сальвадор
1966–1967 Сальвадор «Альянса»
1968 Сальвадор «Агіла»
1969–1970 Сальвадор «Атлетіко Марте»
1970 Сальвадор Сальвадор
1975–1976 Чилі «Депортес Антофагаста»
1977–1978 Чилі «Депортес Авіасьйон»
1984 Чилі «Універсідад де Чилі»
1986–1988 Сальвадор «Агіла»
1989–1990 Сальвадор «Альянса»
1992–1993 Сальвадор «Луїс Анхель Фірпо»
1993–1994 Сальвадор ФАС
1999–2001 Сальвадор «Агіла»
2001–2002 Сальвадор «Мунісіпаль Ліменьйо»

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра тренера ред.

Спочатку як спортсмен він займався легкою атлетикою, як бігун на дистанції 100 метрів, у потрійному стрибку та стрибках з жердиною. Він також грав у баскетбол та футбол. У 1945 році Ернан став вчителем початкових класів, а вчителем фізичної культури — у 1951 році. З 1952 по 1959 рік він працював технічним директором у футбольному клубі «Універсідад де Чилі».

У 1960 році він замінив бразильця Флавіо Косту як тренера «Коло-Коло», вигравши того ж року з командою титул чемпіона Чилі, після чого керував командою в сезоні 1961 року і на початку турніру 1962 року. Під час домашнього для Карраско чемпіонату світу 1962 року він був помічником тренера збірної Чилі Фернандо Рієри, здобувши бронзові нагороди турніру. Після чемпіонату світу Карраско Віванко очолював чилійські клуби «О'Хіггінс» та «Аудакс Італьяно».

1965 року Ернан Карраско Віванко став головним тренером збірної Сальвадору і тренував команду два роки, не кваліфікувавши її на чемпіонат світу 1966 року. Наступного року через розбіжності з керівництвом він подав у відставку, але вирішив залишитись у країні, очоливши «Альянсу» (Сан-Сальвадор). З цією командою він двічі вигравав чемпіонат Сальвадору в 1966 і 1967 роках та Кубок чемпіонів КОНКАКАФ 1967 рік.

У 1968 році він очолив клуб «Агіла», з яким виграв чемпіонат Сальвадору 1968 року. У 1969—1970 роках очолював «Атлетіко Марте», вигравши і з цією командою два поспіль чемпіонати Сальвадору в 1969 та 1970 роках.

1970 року збірна Сальвадору вперше у своїй історії вийшла на чемпіонат світу, але напередодні турніру головний тренер Грегоріо Бундіо відмовився від посади, оскільки не погоджувався з тим, що йому нав'язували гравців. Посада головного тренера було тимчасово запропоновано Карраско Віванко, який прийняв пропозицію[1]. Втім на чемпіонаті світу 1970 року у Мексиці Сальвадор безславно програв усі три гри — проти СРСР (0:2), Мексики (0:4) та Бельгії (0:3)[2], після чого Ернан покинув збірну.

Після цього тренер повернувся повернувся до Чилі, де впродовж десяти років керував місцевими клубами, в тому числі у 1975—1976 роках тренував «Депортес Антофагаста», у 1977—1978 — «Депортес Авіасьйон», а у 1984 — «Універсідад де Чилі». Крім того у 1982 році він був призначений президентом Асоціації тренерів Південної Америки.

У 1985 році він повернувся до Сальвадору, знову очоливши «Агілу». Спочатку він став віце-чемпіоном у сезоні 1986/87, а потім і чемпіоном у сезоні 1987/88. Згодом Ернан Карраско Віванко тренував у Сальвадорі «Альянсу», з якою виграв чемпіонат 1989/90[3], «Луїс Анхель Фірпо», вигравши турнір 1991/92, та ФАС, з яким став віце-чемпіоном Сальвадору у сезоні 1993/94.

Останнім місцем тренерської роботи Карраско Віванко був клуб «Мунісіпаль Ліменьйо», головним тренером команди якого Ернан був з 2001 по 2002 рік.

Титули і досягнення ред.

«Коло-Коло»: 1960
«Альянса»: 1965/66, 1966/67, 1989/90
«Атлетіко Марте»: 1968/69, 1970
«Агіла»: 1987/88
«Луїс Анхель Фірпо»: 1991/92
«Альянса»: 1967

Примітки ред.

  1. Hernan Carrasco Vivanco: “Es falta de respeto comparar a la Orquesta Alba con el Alianza de hoy”. Noticias de El Salvador - elsalvador.com (ісп.). 9 березня 2018. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 23 січня 2021.
  2. Статистика гравця на сайті RSSSF.com [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Historia del Alianza FC

Джерела ред.

  • Colección Revista Gol y Gol
  • Colección Revista Estadio
  • Libro «La historia de los campeones, 1933—1991» de Edgardo Marín Inscripción Nº 63.642 de 1988
  • Revista Estadio N° 1.804 del 8 de marzo de 1978, páginas 30 a 33.

Посилання ред.