Енрі́ко Са́рді (італ. Enrico Sardi, * 1 квітня 1891, Генуя — † 4 липня 1969, Таранто) — італійський футболіст, півзахисник, форвард. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Енріко Сарді
Особисті дані
Повне ім'я Челесте Енріко Сарді
Народження 1 квітня 1891(1891-04-01)
  Генуя, Італія
Смерть 4 липня 1969(1969-07-04) (78 років)
  Таранто
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1908–1913 Італія «Андреа Доріа»  ? (?)
1913–1924 Італія «Дженоа» 105 (81)
1924–1925 Італія «Новезе»  ? (?)
1925–1927 Італія «Савона» 8 (6)
1930–1931 Італія «Дертона» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1912–1920 Італія Італія 7 (4)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1931–1932 Італія «Таранто»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 31 жовтня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 жовтня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Дженоа», а також національну збірну Італії.

Триразовий чемпіон Італії.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1908 року виступами за команду «Андреа Доріа», в якій провів п'ять сезонів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Дженоа», до складу якого приєднався 1913 року, при цьому отримавши дворічну дискваліфікацію за професіоналізм, яку згодом зменшили вдвічі[1]. Тож у сезоні 1914—15 він виходив на поле як основний гравець команди і виграв «скудетто», яке, однак, було затверджене за клубом лише у 1921 році, з огляду на те що сезон не було дограно через Першу світову війну[2]. Після війни продовжив виступи за генуезький клуб, залишаючись у ньому до 1924 року й вигравши ще два чемпіонські титули.

У складі «Дженоа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,77 гола за гру першості.

З 1924 по 1927 роки грав у складі команд клубів «Новезе» та «Савона».

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Дертона», за команду якого виступав протягом 1930—1931 років.

Виступи за збірнуРедагувати

1912 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Провів у формі головної команди країни 7 матчів, забивши 4 голи. У складі збірної був учасником Олімпіад у 1912 роціСтокгольмі) та 1920Антверпені).

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1931 року, очоливши тренерський штаб клубу «Таранто». Досвід тренерської роботи обмежився цим клубом.

Статистика виступівРедагувати

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія

Титули і досягненняРедагувати

«Дженоа»: 1914–15, 1922–23, 1923–24

ПриміткиРедагувати

  1. Nel 1913 il Genoa viene processato per aver contravvenuto al regolamento federale contro il professionismo (італ.). tuttomercatoweb.com. 13 липня 2010. Архів оригіналу за 5 лютий 2015. Процитовано 18 вересня 2015. 
  2. Il campionato 1914-15 viene sospeso per l'entrata in guerra dell'Italia (італ.). tuttomercatoweb.com. 23 травня 2010. Архів оригіналу за 6 жовтень 2013. Процитовано 18 вересня 2015.