Енох Кофі Аду (англ. Enoch Adu, нар. 14 вересня 1990, Кумасі) — ганський футболіст, півзахисник клубу «М'єльбю».

Ф
Енох Кофі Аду
Особисті дані
Народження 14 вересня 1990(1990-09-14)[1][2] (33 роки)
  Кумасі, Гана
Зріст 173 см
Вага 66 кг
Громадянство  Гана
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швеція «М'єльбю»
Номер 8
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Франція «Ніцца» 0 (0)
2010–2013 Данія «Норшелланн» 79 (0)
2013–2014 Бельгія «Брюгге» 18 (0)
2014   Норвегія «Стабек» 16 (1)
2014–2016 Швеція «Мальме» 60 (3)
2017 Туреччина «Акхісар Беледієспор» 3 (0)
2018–2020 Швеція АІК 77 (1)
2021– Швеція «М'єльбю» 19 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Гана Гана U-17 6 (0)
2016 Гана Гана 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 травня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 жовтня 2016.

Клубна кар'єра

ред.

Розпочав займатись футболом на батьківщині в клубі «Ліберті Профешиналс». 23 вересня 2008 року разом зі співвітчизником Абейку Кванса[3] перейшов до французької «Ніцци»[4], в якій провів два сезони, але так і не зіграв жодного матчу за основну команду.

16 липня 2010 року ганець перейшов до данського «Норшелланна»[5]. Там Аду швидко став важливим гравцем і стабільно став виходити в стартовому складі. Аду був важливою частиною команди, яка виграла Кубок Данії у сезоні 2010/11, зігравши в тому числі і у фінальному матчі. У наступному сезоні Енох Кофі допоміг команді виграти свій перший чемпіонський титул і вперше в історії кваліфікуватись до групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА. Там Аду зіграв у всіх шести матчах, але клуб здобув лише одне очко (домашня нічия з «Ювентусом») і зайняв останнє місце в своїй групі.

На початку 2013 року Аду перейшов до бельгійського «Брюгге». Аду грав досить регулярно протягом решти сезону 2012/13. Тим не менше, під час свого другого сезону в клубі він став рідше виходити на поле і в кінці року був відданий в оренду до літа 2014 року в норвезький «Стабек».

Влітку 2014 року ганський півзахисник підписав контракт зі шведським «Мальме»[6]. Він зіграв 15 матчів за «Мальме» в другій частині сезону 2014 і допоміг клубу захистити свій титул чемпіона, а також здобути Суперкубок Швеції і пробитись до групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА 2014/15. Наразі встиг відіграти за команду з Мальме 35 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

ред.

Аду представляв збірну Гани до 17 років на юнацькому Кубку світу 2007 року в Кореї, де зіграв шість матчів і зайняв з командою 4 місце[7].

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Клуб Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Суперкубок Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008-09   «Ніцца» Л1 0 0 КФ+КЛ 0 0 0 0
2009-10 Л1 0 0 КФ+КЛ 0 0 0 0
Усього за «Ніццу» 0 0 0 0 0 0
2010-11   «Нордшелланд» СЛ 29 0 КД 5 0 ЛЄ 2 0 36 0
2011-12 СЛ 32 0 КД 2 0 ЛЄ 1 0 35 0
2012-13 СЛ 18 0 КД 0 0 ЛЧ 6 0 24 0
Усього за «Нордшелланд» 79 0 7 0 9 0 95 0
2012-13   «Брюгге» Д1 11 0 КБ ЛЧ+ЛЄ 11 0
2013-14 Л1 7 0 КБ 0 0 ЛЄ 0 0 7 0
Усього за «Брюгге» 18 0 0 0 0 0 18 0
2014   «Стабек» ТЛ 16 1 КН 4 2 20 3
2014   «Мальме» A 15 0 КШ 1 1 ЛЧ 8 0 24 1
Усього 128 1 12 3 17 0 157 4

Титули і досягнення

ред.
«Норшелланн»: 2010-11
«Норшелланн»: 2011-12
«Мальме»: 2014
«Мальме»: 2014

Примітки

ред.
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  3. Nice Announce Quansah Capture. goal.com. Goal. 1 November 2008. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 8 July 2014.
  4. Le Ghanéen Enoch Kofi Adu signe à Nice. sport.fr (French) . Sport. 22 September 2008. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 July 2014.
  5. Officielt: Ghaneser til FCN. bold.dk (Danish) . Bold. 16 July 2010. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 8 July 2014.
  6. Adu sin siste Stabæk kamp. stabak.no (Norwegian) . Stabæk Fotball. 24 July 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 24 July 2014.
  7. Enoch Adu. fifa.com. FIFA. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 July 2014.

Посилання

ред.