Вікіпедія

Ендрю Форрест

Джон Ендрю Генрі Форрест (н. 18 листопада 1961, Перт, Австралія), на прізвисько Твіггі, австралійський бізнесмен. Він найбільш відомий як колишній генеральний директор (і нинішній невиконавчий голова) Fortescue Metals Group (FMG), а також має інші інтереси в гірничодобувній промисловості та станціях для скотарства.

Ендрю Форрест
Прізвисько Twiggy
Народився 18 листопада 1961(1961-11-18)[1][2] (62 роки)
Перт, Австралія[1]
Країна  Австралія
Діяльність підприємець, jackaroo
Alma mater Університет Західної Австралії, School of the Aird, Christ Church Grammar Schoold, Hale Schoold, Onslow Primary Schoold і University of Western Australia Business Schoold
Знання мов англійська
Конфесія християнство
Батько Donald Forrestd
Мати Judith Streetd
Нагороди
офіцер Ордену Австралії Австралійська спортивна медаль Столітня медаль
IMDb ID 2578012

З оцінкою власного капіталу 27,25  мільярдів A$ згідно зі списком багатіїв Financial Review 2021, Форрест був другим найбагатшим австралійцем. За даними Financial Review, Форрест був найбагатшою людиною в Австралії в 2008 році.[3]

У 2013 році Ендрю та його дружина Нікола були першими австралійськими мільярдерами, які пожертвували більшість статків на благодійність.[4] Раніше він залишив посаду генерального директора Fortescue Metals у 2011 році[5]. Значна частина філантропії Форреста була заснована ним через фонд Minderoo Foundation (зосереджується на освіті та корінних австралійцях) або Walk Free Foundation (зосереджується на припиненні сучасного рабства). Форреста звинуватили в тому, що він ухилявся від сплати податку на компанію, оскільки в 2011 році він заявив, що Фортеск'ю ніколи не платила податку на компанію.[6]

У 2022 році Ендрю подав до суду проти Facebook, стверджуючи, що корпорація не заборонила використання його зображення в шахрайській рекламі інвестицій у криптовалюти. Справа мала розглядатся в магістратському суді Західної Австралії 28 березня.[7]

Раннє життя ред.

Джон Ендрю Генрі Форрест[8] народився 18 листопада 1961[9] в Перті, Західна Австралія,[9] був молодшим із трьох дітей Джудіт (уроджена Фрай) і Дональда Форреста.[10] Його батько, дід (Мервін) і прадід (Девід) були менеджерами станції скотарства Minderoo Station, яку Девід заснував у 1878 році разом зі своїми братами Олександром і Джоном.[11] Джон, Олександр, Девід і Мервін певний час були членами парламенту, а Джон був першим прем'єр -міністром Західної Австралії.[12][13] Ранні роки Форест провів у Міндеру, розташованому в регіоні Пілбара на південь від Онслоу.[11] Міндеру належав сім'ї Форрестів, поки його батько не продав його в 1998 році через невпинну посуху та борги[10], але був викуплений Форрестом у 2009 році[14][15].

Форрест отримав освіту в початковій школі Онслоу[10] і в Школі Повітря, перш ніж переїхати до Перта, щоб відвідувати гімназію Крайст-Черч, а потім школу Гейл.[16] У дитинстві він заїкався[10], тому у нього почалися дружні стосунки з Ієном Блеком, чий батько-абориген Скотті[17] став наставником Форреста. Форрест вступив до Університету Західної Австралії[18], де отримав спеціалізацію в галузі економіки та політики.[19]

У 1991 році Форрест одружився з Ніколою Моріс, дочкою Тоні Моріса, який був головною фігурою в християнській організації Австралійська ліга прав. Сестра Ніколи, Катріна, є дружиною Девіда Томпсона, який був лідером Новозеландської ліги прав на початку 1980-х років і лідером Австралійської ліги прав протягом 1990-х років. Форрест і Девід Томпсон стали дружніми партнерами, і Форрест призначив Томпсона на керівну посаду, коли він був членом ради директорів Anaconda Nickel.[20][21][22][23][24]

Кар'єра ред.

Анаконда Нікель ред.

Після закінчення навчання Форрест працював біржовим маклером у брокерських компаніях Kirke Securities і Jacksons. Він став генеральним директором-засновником Anaconda Nickel у 1993 році після купівлі частки в компанії.[25][26] Однак у 2001 році його було звільнено з посади генерального директора, коли компанія майже розвалилася.[26] Власники облігацій США отримали 0,26 долара за кожен долар боргу в рамках реструктуризації.[26] Акції компанії впали на 89 %, перш ніж її поглинула Glencore і перейменувала в Minara Resources.[26]

Fortescue Metals ред.

У 2003 році він взяв під контроль Allied Mining and Processing і перейменував її у Fortescue Metals Group.[27] Він досі є головним акціонером FMG через свою приватну компанію The Metal Group.[28] З тих пір компанія виросла і володіє втричі більшими землями, ніж її найближчий конкурент у багатому на залізну руду регіоні Пілбара в Західній Австралії. Fortescue володіє основними родовищами на горі Ніколас, Крістмас-Крік, Клаудбрейк і Тонголо. У 2007 році він зацікавився та став директором компанії Niagara Mining Limited, перейменованої на Poseidon Nickel Limited, яка у 2006 році придбала у WMC родовища нікелю Віндара поблизу Лавертона, Західна Австралія.[29][30]

Індустрія великої рогатої худоби ред.

Після викупу сімейної власності станції Міндеру в 2009 році Форрест придбав прилеглі об'єкти, станції Нанутарра та Уару в 2014 році, збільшивши загальну площу своїх випасних володінь у Пілбарі до 7 300 км2 (2 819 кв. миль).[31] У серпні 2015 року він придбав Brick House Station і Minilya Station за приблизно 10 мільйонів A$ , довівши його загальну площу скотарських володінь до понад 10 000 км2 (3 861 кв. миль).[32]

Форрест придбав м'ясопереробну компанію Harvey Beef у травні 2014 року за 40 млн. A$ . Найбільший експортер яловичини в Західній Австралії, до серпня 2014 року він був єдиним акредитованим на експорт до Китаю.[33][34]

Австралійсько-Азійський енергетичний зв'язок ред.

У березні 2022 року Форрест через свою дочірню компанію Tattarang Squadron Energy разом із співзасновником Atlassian Майком Кеннон-Бруксом разом інвестували 210 млн австралійських доларів у проект Australia-Asia Power Link, який підтримується австралійсько-сінгапурською компанією Sun Cable. Він включає будівництво сонячної та акумуляторної ферми розміром 120 км2 у Пауелл-Крік, Північна територія, і кабель живлення, щоб з'єднати її з Сінгапуром (через Індонезію). Передачу планується розпочати в 2026 році[35].

Інвестиції Україні ред.

2022 року Форест інвестував $740 млн у бізнес в Україні.[36] Також Ендрю Форрест і його колишня дружина Нікола через свій фонд Minderoo виділили $3,3 млн на допомогу в розмінуванні сільськогосподарських районів України[37].

Особисте життя ред.

Форрест є християнином[38], одружений, має трьох дітей.[39]

Форресту належить 58 метрова яхта Pangea (названа на честь однойменного суперконтиненту[40]). Побудована американською верф'ю Halter Marine у 1999 році, яхта зареєстрована в Монтего-Бей, Ямайка.[41]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bloomberg Billionaires Index — Bloomberg.
  2. ↑ Davos 2014 Participant List
  3. ↑ Chappell, Trevor (28 травня 2008). Alan Bond makes BRW rich list comeback. news.com.au. Australia. Australian Associated Press. Процитовано 27 липня 2011.
  4. ↑ Walsh, Katie; Forrestal, Luke (20 лютого 2013). Twiggy joins Buffett in billionaires' pledge. Financial Review. Australia. Процитовано 22 травня 2013.
  5. ↑ Weber, David (1 червня 2011). Andrew Forrest standing down as CEO of Fortescue. PM (ABC Radio). Australia.
  6. ↑ Fortescue under fire for not paying tax. Australian Broadcasting Company. Процитовано 30 квітня 2020.
  7. ↑ Andrew Forrest: Australian billionaire launches criminal case against Facebook. BBC News. 3 лютого 2022. с. 1. Процитовано 3 лютого 2022.
  8. ↑ Fortescue Metals Group Ltd. The Wall Street Journal. Процитовано 16 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ а б Andrew Forrest. Bloomberg Billionaires Index (англ.). Bloomberg L.P. Процитовано 16 жовтня 2021.
  10. ↑ а б в г Rule, Billy (27 червня 2010). Meet the man who inspired mining billionaire Andrew Forrest. The Sunday Mail. Queensland.
  11. ↑ а б Program: Forrest. Dynasties. Australia: ABC Television. 28 листопада 2005. Архів оригіналу (transcript) за 17 August 2016. Процитовано 3 червня 2012.
  12. ↑ Black, David; Bolton, Geoffrey (1990). Biographical Register of Members of the Parliament of Western Australia. Т. One, 1870—1930. с. 74. ISBN 0-7316-9782-0.
  13. ↑ Muir, Alison & Dinee (1982). Forrest Family, Pioneers of Western Australia, 1842–1982. J.R. Muir & Son. с. 101. ISBN 0-9592883-0-9.
  14. ↑ Lake, Fiona (30 липня 2009). Andrew Forrest buys back Minderoo, the cattle station he grew up on. Fiona Lake blog. Процитовано 3 червня 2012.
  15. ↑ Forrest buys back the family farm. Farm Weekly. Western Australia. 24 липня 2009. Архів оригіналу за 5 October 2011. Процитовано 3 червня 2012.
  16. ↑ Stewart, Cameron (24 травня 2008). The accidental billionaire. The Australian.
  17. ↑ Rule, Billy (26 червня 2010). Andrew Forrest's dance of destiny with Aboriginal mentor. Sunday Times. Western Australia.
  18. ↑ UWA staff and graduates win WA Citizen of the Year Awards. University of Western Australia. 31 травня 2010.
  19. ↑ Andrew Forrest, Chairman, Fortescue Metals Group. Mines and Money. Архів оригіналу за 7 September 2012.
  20. ↑ Burrell, Andrew (2013). Twiggy: The high-stakes life of Andrew Forrest. Melbourne: Black Inc. ISBN 9781863956208.
  21. ↑ Glazov, Ramon (2013). The Many Careers of Twiggy Forrest. The Monthly. Процитовано 9 червня 2020.
  22. ↑ Cunneen, Chris (1987). Faces of hate: hate crime in Australia. Sydney: Federation Press. ISBN 1876067055.
  23. ↑ Forrest: racism hits Indigenous business growth. The Australian. 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  24. ↑ The economics of inequality. ABC Radio. 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  25. ↑ The roller-coaster career of Andrew 'Twiggy' Forrest. Nikkei. Процитовано 20 липня 2021.
  26. ↑ а б в г Fortescue woes stir Anaconda memories. Sydney Morning Herald. Процитовано 20 липня 2021.
  27. ↑ Herald Sun newspaper, Melbourne. 6 August 2005
  28. ↑ Ker, Peter (1 жовтня 2011). Forrest takes a $1.5bn hit. The Sydney Morning Herald.
  29. ↑ The Windarra Nickel Project Feasibility Study Overview (PDF). Poseidon Nickel Limited. September 2013. Процитовано 13 травня 2019.
  30. ↑ Magnate's new Poseidon adventure. The Sydney Morning Herald. 14 квітня 2007.
  31. ↑ Burrell, Andrew (1 березня 2014). Andrew Forrest buys up Pilbara stations in Stowe sale. The Australian. Процитовано 2 травня 2014.
  32. ↑ Thompson, Brad (6 серпня 2015). Forrest adds cattle stations in big cattle drive. The West Australian. Процитовано 2 жовтня 2015.
  33. ↑ Thompson, Brad (2 травня 2014). Forrest buys Harvey Beef for $40m. The West Australian. Процитовано 2 травня 2014.
  34. ↑ Roman, Hayley (4 серпня 2014). Chinese meat importer inks $1 billion deal with WA processor V&V Walsh. ABC News. Australia. Процитовано 26 квітня 2017.
  35. ↑ Twiggy Forrest, Mike Cannon-Brookes lead $210m raise for intercontinental solar power project. Business News Australia. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
  36. ↑ https://www.smh.com.au/world/europe/andrew-forrest-s-740-million-bet-on-ukraine-20221116-p5byx4.html
  37. ↑ Австралійський філантроп передав понад 3 млн доларів на розмінування України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 березня 2024.
  38. ↑ Weber, David (15 травня 2008). Fortescue Metals loads first iron ore shipment. PM (ABC Radio). Australia.
  39. ↑ Clarke, Jenna (1 липня 2017). Andrew Forrest donated his daughter Sophia's inheritance and she couldn't be happier. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 27 February 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  40. ↑ Rogers, J. J. W.; Santosh, M. (2004), Continents and Supercontinents, Oxford: Oxford University Press, с. 146, ISBN 978-0-19-516589-0
  41. ↑ Twiggy Forrest's explorer superyacht spotted in Sydney Harbour. Boss Hunting (амер.). 4 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Форрест&oldid=41987571