Ендрю Стентон
Ендрю Стентон (англ. Andrew Stanton;. 3 грудня 1965 року в Бостоні) — американський кінорежисер, продюсер, художник-аніматор і сценарист. Дворазовий лауреат премії «Оскар» за мультфільми «У пошуках Немо» і «ВОЛЛ-І».
| Ендрю Стентон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 грудня 1965[1][2][3] (58 років) Рокпорт, Ессекс, Массачусетс, США |
| Країна |  США[4] |
| Діяльність | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор, кіноактор, актор озвучування, аніматор, режисер |
| Alma mater | Інститут мистецтв Каліфорнії і Rockport High Schoold |
| Знання мов | англійська[5][6] |
| Заклад | Pixar |
| Роки активності | 1981 — тепер. час |
| Magnum opus | Evil Emperor Zurgd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0004056 |
Біографія
ред.Народився в Бостоні, США. Після закінчення школи поступив в Каліфорнійський інститут мистецтв, де чотири роки вивчав анімацію. Після закінчення університету отримав ступінь бакалавра в області кіномистецтва.
Професійна кар'єра Ендрю стартувала на студії «Kroyer Films». Під час роботи на цій студії, в 1987 році, він написав один зі своїх перших сценаріїв для фільму «Майті Маус — нові пригоди» Ральфа Бакши.[7]
У 1990 році Ендрю Стентон перейшов на нове місце роботи — в компанію «Pixar», де працював постановником і художником-аніматором. Спочатку, він брав участь у створенні декількох рекламних роликів, а через деякий час став одним з сценаристів повнометражного мультфільму «Історія іграшок». Мультфільм став комерційним суперхітом 1995 року, зібравши в прокаті понад 300 мільйонів доларів. За роботу над цим мультфільмом Стентон і ще четверо сценаристів були висунуті на премію «Оскар». Надалі, написав ще кілька сценаріїв, брав участь у створенні мультфільмів «Життя жуків (Пригоди Фліка)» (1998 рік) і «Корпорація монстрів» (2001 рік) як сценарист та режисер. У 2012 році Стентон розповів, що у нього діагностували синдром дефіциту уваги і гіперактивності, коли він писав про Джона Картера.[8] Стентон є ФК Арсенал. вболівальника, а також включив сцену, що імітує їхню відому пастку поза грою серед інших посилань на Арсенал у Джона Картера.[9]
Фільмографія
ред.Актор озвучування
ред.- 1995 — Історія іграшок
- 1998 — Пригоди Фліка
- 1999 — Історія іграшок 2
- 1999 — Toy Story 2 (комп'ютерна гра)
- 2000 — Adventure Begins
- 2000 — Базз Лайтер із зоряної команди: Пригоди починаються
- 2003 — В пошуках Немо
- 2003 — Extreme Skate Adventure (комп'ютерна гра)
- 2004 — Суперсімейка
- 2006 — Тачки
- 2007 — Finding Nemo Submarine Voyage
- 2007 — Cars Mater-National (комп'ютерна гра)
- 2016 — У пошуках Дорі
Сценарист
ред.- 1987—1988 — Mighty Mouse, the New Adventures
- 1987 — A Story
- 1995 — Історія іграшок
- 1998 — Пригоди Фліка
- 1999 — Історія іграшок 2
- 2001 — Корпорація монстрів
- 2003 — В пошуках Немо
- 2008 — ВОЛЛ-І
- 2008 — BURN-E
- 2012 — Джон Картер
- 2016 — У пошуках Дорі
Продюсер
ред.- 1987 — A Story
- 2001 — Корпорація монстрів
- 2003 — Вивчення Рифів
- 2007 — Рататуй
- 2008 — Престо
- 2008 — BURN-E
- 2009 — Вгору
Режисер
ред.- 1987 — A Story
- 2003 — В пошуках Немо
- 2008 — ВОЛЛ-І
- 2012 — Джон Картер
- 2016 — У пошуках Дорі
Примітки
ред.- ↑ RKDartists
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Alumni - CalArts School of Film/Video. California Institute of the Arts. Процитовано 31 грудня 2020.
- ↑ Director Andrew Stanton looks back on 'John Carter's' rocky path. Los Angeles Times (амер.). 8 вересня 2012. Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ GeraMond Verlag, Michael (2019). 333x Fußball Superlative & Kuriositäten (вид. [1. Auflage]). München. ISBN 978-3-96453-053-0. OCLC 1101296226.
Посилання
ред.- Біографія[недоступне посилання з квітня 2019]