Еміль Крепелін

німецький психіатр

Емі́ль Вільге́льм Ма́гнус Гео́рг Кре́пелін (нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin; 15 лютого 1856(18560215), Нойштреліц — 7 жовтня 1926, Мюнхен) — німецький психіатр.

Еміль Крепелін
нім. Emil Kraepelin
Emil Kraepelin 1926.jpg
Ім'я при народженні нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin
Народився 15 лютого 1856(1856-02-15)[1][2][…]
Нойштреліц, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина[4]
Помер 7 жовтня 1926(1926-10-07)[5][1][…] (70 років)
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький райх[4]
·пневмонія
Поховання
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Діяльність психіатр, викладач університету
Alma mater Лейпцизький університет і Вюрцбурзький університет
Науковий керівник Franz von Rineckerd і Вільгельм Вундт
Вчителі Bernhard von Guddend
Відомі учні Eduard Robert Michelsond, Дарашкевич Леон Людвігович, Axel Oehrnd, Albert Behrd, Arved Bertelsd, Henryk Higierd, Gustav Aschaffenburgd, Robert Gauppd, Maurycy Ursteind і Ernst Rüdind
Знання мов німецька[6]
Заклад Цісарський університет у Дерптіd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Шведська королівська академія наук і Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
Партія Німецька вітчизняна партія
Батько Karl Kraepelind
Брати, сестри Karl Kraepelind
Автограф Emil Kraepelin signature.JPG

Відомий як основоположник сучасної нозологічної концепції в психіатрії та класифікації психічних захворювань. Засновник учення про «dementia praecox» — історичний прообраз шизофренії[7]. Творець близької до сучасної концепції маніакально-депресивного психозу[8] та параної. Зробив значний внесок у дослідження вродженого слабоумства й істерії, психопатологію[9]. Був першопрохідцем транскультуральної психіатрії та психофармакології.

Вибрані праціРедагувати

  • Компендіум психіатрії. Для використаня студентами і лікарями / Compendium der Psychiatrie. Zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel, Leipzig 1883 (онлайн) (перше видання знаменитого підручника);
  • Психіатрія. Підручник для студентів та лікарів / Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. (різні видання мають трохи відмінні назви)
(1. Auflage) Compendium der Psychiatrie zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1883
2., gänzlich umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1887 онлайн
3., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Leipzig, Abel, 1889 (Abel‘s medizinische Lehrbücher) онлайн
4., vollständig umgearb. Auflage. Leipzig: Abel, 1893
5., vollständig umgearbeitete Auflage 1896. J. A. Barth, Leipzig (онайн)
6., vollständig umgearbeitete Auflage 1899, 2 Bde. (Digitalisate: I, II)
7., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. 2 Bde. 1903 und 1904
8., vollständig umgearbeitete Auflage Bd. I—IV. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Johann Ambrosius Barth Verlag, Leipzig 1909—1915 (онлайн: Bd. I, II, III, IV)
(mit Johannes Lange) 9., vollständig umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Bd. I, Allgemeine Psychiatrie, von Johannes Lange. Bd. II, Klinische Psychiatrie, Erster Teil, von Emil Kraepelin. Barth Verlag, Leipzig 1927.
  • Вступ до психіатричної клініки / Einführung in die psychiatrische Klinik.
(1. Auflage) Leipzig 1901 онлайн
3., völlig umgearb. Aufl., Leipzig 1916 онлайн
4., völlig umgearb. Aufl., 3 Bde., Leipzig, Johann Ambrosius Barth, 1921
  • До психології кумедного / Zur Psychologie des Komischen. In: Philosophische Studien. Band 2, 1885, S. 128—160, 327—361 (онлайн).
  • Про вплив на деякі прості психічні процеси певних медикаментів / Ueber die Beeinflussung einfacher psychischer Vorgänge durch einige Arzneimittel. Fischer, Jena 1892 (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів).
  • Про гігієну праці / Zur Hygiene der Arbeit. Fischer, Jena 1896
  • Про мовні проблеми вві сні / Über Sprachstörungen im Traume. Engelmann, Leipzig 1906
  • Століття психіатрії / Ein Jahrhundert Psychiatrie. Ein Beitrag zur Geschichte menschlicher Gesittung. Berlin 1918.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Who Named It?
  4. а б Енциклопедія Брокгауз
  5. Крепелин Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Тиганов А. С., т. 1, 1999, с. 91.
  8. Каннабих, 1928.
  9. Т. Б. Дмитриева, В. Н. Краснов, Н. Г. Незнанов, В. Я. Семке, А. С. Тиганов. Психиатрия: национальное руководство. — Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 333. — 1000 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-9704-0664-9.