Вікіпедія

Еліс Мернер Агогіно

американська науковиця в галузі інженерії, штучного інтелекту

Еліс Мернер Агогіно
Народилася 1952
Альбукерке, Нью-Мексико, США
Країна  США
Діяльність інженер-механік, дослідниця
Alma mater
Галузь машинобудування
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)[1]
Dow Chemical Company
General Electric
Стенфордський дослідницький інститутd
Науковий керівник Douglass James Wilded[2]
Аспіранти, докторанти Robert K. Paaschd[2]
Jonathan Cagand[2]
Mark Fuged[2]
Lora Oehlbergd[2]
Jonathan Heyd[3]
Членство Національна інженерна академія США[4]
Нагороди

Еліс Мернер Агогіно (нар. 1952) — американський інженер-механік, відома своєю діяльністю із залучення жінок до інженерії та досліджень штучного інтелекту, автоматизованого проєктування, інтелектуальних систем навчання та бездротових сенсорних мереж.[5]

У 1997 році Агогіно було обрано членом Національної інженерної академії США для застосування штучного інтелекту та реформування інженерної освіти.

Походження та навчання ред.

Еліс Агогіно навчалася в Університеті Нью-Мексико, де здобула освітній ступінь бакалавра машинобудування в 1975 році. Через три роки вона здобула освітній ступінь магістра в Каліфорнійському університеті в Берклі. Її докторська дисертація стосувалася інженерних та економічних систем і вона була захищена в Стенфордському університеті. Там вона здобула освітньо-науковий ступінь доктора філософії в 1984 році[6][7].

Кар'єра та дослідження ред.

Агогіно почала свою кар'єру, ще будучи студенткою, працюючи інженером проєкту в Dow Chemical у 1972–1973 роках. Навчаючись у магістратурі та протягом першого року докторантури, вона працювала інженером-механіком та системним спеціалістом у General Electric. У 1979 році Еліс Мернер Агогіно заснувала власну компанію Agogino Engineering, яка існує досі. У 1980 році Агогіно пропрацювала рік системним аналітиком у SRI. У 1980–1981 роках вона керувала програмою «Жінки в інженерії» Університету Санта-Клари. У 1984 році Агогіно була призначена на посаду доцента кафедри машинобудування в Каліфорнійському університеті Берклі, а пізніше була призначена професором кафедри машинобудування Роско та Елізабет Г'юз в університеті.[6][7][8]

З 1995–1999 рік Еліс Мернер Агогіно обійняла посаду заступника декана Інженерного коледжу Берклі, а з 1999 по 2001 рік вона була директором його навчально-технологічної програми, яка фінансувалася Національним науковим фондом для роботи з Synthesis: програмою, яка заохочує здобуття інженерної освіти на освітньому рівні бакалаврату. Вона працювала в професійних комітетах Національного наукового фонду, Національної дослідницької ради та Національної інженерної академії.[6] Її нинішні дослідження зосереджені на стійких технологіях і штучному інтелекті / робототехніці на благо.[7] У 2017 році Еліс Мернер Агогіно стала співзасновником Squishy Robotics, Inc. та посіла посаду генерального директора.

Відзнаки та нагороди ред.

Агогіно обрана членом кількох наукових товариств, зокрема Національної інженерної академії США (1997), Американської асоціації сприяння розвитку науки, Європейської академії наук, Асоціації жінок у науці та Американського товариства інженерів-механіків. Вона є членом Товариства жінок-інженерів та Інституту інженерів з електротехніки та електроніки.[6][7]

Також учена отримала ряд нагород:[6][7][9]

  • Президентська нагорода молодого дослідника, NSF (1985) [7]
  • Молодий інженер року, Товариство інженерів-виробників (1987)
  • Нагорода Директора для видатних викладачів, NSF (2004)
  • Нагорода Канцлера за підвищення інституційної досконалості, Берклі (2006)
  • Професор року, Pi Tau Sigma Berkeley (2011)
  • Нагорода за довічне наставництво, AAAS (2012–2013) [10]
  • Президентська нагорода за досягнення в наставництві в галузі науки, математики та інженерії (2018) [11]
  • Премія Athena за академічне лідерство 2020 року. Нагорода була вручена 6 березня 2020 року на симпозіумі Reimagining Cybersecurity for All у Берклі.

Примітки ред.

  1. ↑ https://me.berkeley.edu/people/alice-m-agogino/
  2. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ https://www.jonohey.com/files/Hey_Thesis_Effective_Framing_in_Design_Teams_2008.pdf
  4. ↑ https://www.nae.edu/70612/Alice-M-Agogino
  5. ↑ Alice M. Agogino. UC Berkeley Mechanical Engineering (амер.). 19 серпня 2018. Процитовано 23 листопада 2023.
  6. ↑ а б в г д American Women of Science Since 1900: Essays A-H. Vol.1 (англ.). ABC-CLIO. 1 січня 2011. ISBN 9781598841589.
  7. ↑ а б в г д е Alice M. Agogino – Biographical Sketch. bestatberkeley (амер.). Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.
  8. ↑ Alice M. Agogino | Mechanical Engineering. www.me.berkeley.edu. Процитовано 22 листопада 2015.
  9. ↑ Alice M. Agogino Wins 2012 AAAS Lifetime Mentor Award. AAAS – The World's Largest General Scientific Society. Процитовано 22 листопада 2015.
  10. ↑ AAAS Mentor Award Recipients. American Association for the Advancement of Science (англ.). Процитовано 17 жовтня 2018.
  11. ↑ Alice Agogino wins top U.S. award for mentoring. PAESMEM.net. Процитовано 7 серпня 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліс_Мернер_Агогіно&oldid=41495632