Еліпсоїд — замкнута центральна поверхня другого порядку.

Еліпсоїд обертання
Еліпсоїд

Загальний опис

ред.

Еліпсоїд має центр симетрії та три осі, які називаються осями еліпсоїда. Точки перетину координатних осей з еліпсоїдом називаються його вершинами. Перетини еліпсоїда площинами є еліпсами (зокрема, завжди можна вказати кругові перетини еліпсоїда). В декартовій системі координат рівняння еліпсоїда має вигляд:

 

де a, b, c — додатні дійсні числа, що називаються півосями еліпсоїда. Оскільки сума трьох додатних доданків лівої частини рівняння дорівнює одиниці, то кожен з них (при дійсних значеннях координат) не може перевищувати одиниці:

 

Звідси випливає, що координати точок еліпсоїда задовольняють нерівність:

 

Отже, еліпсоїд - скінченна поверхня, яка цілком лежить всередині паралелепіпеда, розміри якого  

Рівняння еліпсоїда

ред.

Декартові координати

ред.

Узагальнена форма

ред.

Довільно орієнтований еліпсоїд, із центром у точці v, визначається розв'язками x рівняння

 

де A це додатноозначена матриця і x, v це вектори.

Власні вектори A визначають головні осі еліпсоїда, а власні значення A це обернені квадрати півосей:  ,   і  [1]. Для інтуїтивного розуміння цієї формули достатньо уявити матрицю   як  .

По суті, еліпсоїди це одиничні кулі піддані афінному перетворенню. Щоб побачити це згадаємо важливий факт щодо додатноозначеної матриці  , існує матриця   така, що  . Позначимо еліпсоїд як  . Розглянемо бієктивне афінне перетворення  . Воно відображає еліпсоїд в одиничну кулю:  .

Сферичні координати

ред.
 

Циліндричні координати

ред.
 

Формули

ред.
Об'єм  

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Stephen Boyd Lecture 15. Symmetric matrices, quadratic forms, matrix norm, and SVD [Архівовано 26 червня 2013 у Wayback Machine.]. (англ.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.