Еліксири Сатани
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2019) |
«Еліксири Сатани» або «Еліксири диявола» (нім. Die Elixiere des Teufels) — роман Ернста Теодора Амадея Гофманна, написаний у стилі готичного роману або темного романтизму. Роман опубліковано у 1815 році.
| Еліксири Сатани | ||||
|---|---|---|---|---|
| Die Elixiere des Teufels.Nachgelassene Papiere des Bruders Medardus | ||||
.jpg) | ||||
| Жанр | роман | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Ернст Теодор Амадей Гофман | |||
| Мова | німецький | |||
| Опубліковано | 1815 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет ред.
Чернець Медард, від імені якого ведется оповідь, не може протистояти спокусі скуштувати диявольський еліксир, який пробуджує в ньому ниці пристрасті. Предметом його жадання стає прекрасна Аврелія. За намовою свого допельгенгера Медард скоює злочин за злочином, включно з убивствами. Він навіть зазіхає на життя Аврелії, яка повинна стати його дружиною, хоча насправді доводиться йому сестрою. Нарешті він кається в своїх злочинах і в знак каяття створює цей рукопис.
Аналіз ред.
Сюжет роману навіяний романом «Ченець» Меттью Грегорі Льюїса, опублікованого 1796 року. Твір стилізовано під популярний в той час готичний роман, проте він певною мірю пародує цей жанр, і його можна віднести до зрілого романтизму. Гротескні образи твору відображають черговий етап розвитку стилістики Гофмана, за авторським визначенням, «в манері Калло».
Значну роль у сюжеті відіграють релігійні мотиви, що загалом не властиво для творчості Гофмана. Почасти це пов'язано з тим, що роман призначався для масового читача. У романі знайшло своє відображення захоплення Гофмана музикою, живописом і архітектурою. Лейтмотивом проходить тема зловісного двійника, до якої письменник неодноразово звертався.
Вплив ред.
Перше видання «Еліксирів сатани» побачило світ в Берліні в 1815 і 1816 роках як дві книги кишенькового формату. У 1827-му, через п'ять років після смерті автора, роман був перевиданий. Відтоді його перевидавали неодноразово. Генріх Гейне, прочитавши роман Гофмана, писав:
У «Еліксирах диявола» укладено найстрашніше і страхітливе, що тільки здатний придумати розум. Наскільки слабкий у порівнянні з цим «Чернець» Льюїса, написаний на ту ж тему. Кажуть, один студент в Геттінгені зійшов з розуму від цього роману ".
Англійською мовою роман першим переклав шотландець Роберт Пірс Джілліс. Його переклад побачив світ у червні 1824 року. У тому ж місяці його приятель Джеймс Хогг опублікував роман «Сповідь виправданого грішника», в якому мотиви книги Гофмана перенесені в Шотландію, а загадковий двійник витлумачений як породження злочинного свідомості, на яке головний герой перекладає відповідальність за свої погані вчинки і імпульси.
Українською ще не перекладений.
Література ред.
- Генрих Гейне Собр. соч. в 10 томах. Т. 5. — М.: Гослитиздат, 1956. — С. 88. (рос.)
- Patrick Bridgwater The German Gothic Novel in Anglo-German Perspective. — Rodopi, 2013. — ISBN 9789401209922. — P. 331. (англ.)
Посилання ред.
- «Эликсиры Сатаны» [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайте «Лаборатория Фантастики»
- Список публикаций произведения «Die Elixiere des Teufels» [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- 135 років від дня народження видатного німецького письменника Ернста Гофмана (1776–1822). Національна бібліотека ім. Вернадського. http://www.nbuv.gov.ua/node/5757