Елізе Ріхтер
Елізе Ріхтер (нім. Elise Richter; 1865–1943) — австрійська вчена-філолог; в 1905 році стала першою жінкою в історії Віденського університету, яка отримала ступінь доктора наук.
| Елізе Ріхтер | |
|---|---|
.png) | |
| Народилася |
2 березня 1865[4][5][…] Відень, Австрійська імперія[6] |
| Померла |
21 червня 1943[1][2][…] (78 років) Терезієнштадт, Терезін[3][6] |
| Країна |
 Австрія |
| Місце проживання | Відень[3] |
| Діяльність | професор, літературний критик, романістка |
| Відома завдяки | романістика |
| Alma mater | Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd |
| Науковий ступінь | доктор філософії[3][7] і доктор габілітований[8] (1905) |
| Знання мов | німецька[4][9] |
| Заклад | Віденський університет |
| Партія | Вітчизняний фронт |
| Брати, сестри | Helene Richterd |
Біографія ред.
Народилася 2 березня 1865 року у Відні, Австро-Угорщина, в єврейській сім'ї Maximilian Richter (пом. 1891) і його дружини Emilie Lackenbacher (пом. 1891); її сестра — Елен, вивчала філософію у Віденському університеті та отримала вчену ступінь у 1901 році.
У 20-річному віці Елізе захворіла ревматизмом, від якого не вилікувалась до кінця свого життя. З 1891 року вона відвідувала деякі лекції у Віденському університеті як гостьовий слухач. Коли жінкам було дозволено здавати іспити, в 1896 році вона отримала атестат про освіту в приватній Академічній гімназії у Відні. Через рік поступила на філософський факультет Віденського університету. В 1905 році вона стала першою жінкою, яка отримала ступінь хабілітованого доктора з романських мов і стала першою жінкою-доцентом, яка назначена екстра-ординарним професором в 1921 році. З 1920 року Елізе очолювала Асоціацію австрійських академічних жінок (нім. Verband der Akademikerinnen Österreichs).
Після аншлюсу і прояву нацистської антисемітської політики в Австрії, Елізе Ріхтер була звільнена зі своєї посади. Разом із сестрою Елен, яка жила з нею, вони були депортовані 9 жовтня 1942 року в концентраційний табірТерезієнштадт, де вона померла 23 червня 1943 року.
Пам'ять ред.
- Програма Елізе Ріхтер Австрійського наукового Фонду (FWF), який надає підтримку жінкам, що навчаються на шляху до професорського звання, названий в її честь.[10]
- З 1999 року Німецьке об'єднання романістів вручає приз 1500 євро за відмінні дипломні роботи на тему романістики, який також має ім'я Ріхтер.
- В 2008 році у віденському районі Флорідсдорф одна з вулиць була названа її іменем.
- Літом 2016 року бюст Елізе Ріхтер встановлений у Віденському університеті.[11]
Примітки ред.
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- ↑ а б в г д The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118600389 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 223–224. — ISBN 978-3-9503655-5-9
- ↑ Database of the Terezín Memorial
- ↑ https://geschichte.univie.ac.at/de/elise-richter
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Elise-Richter-Programm [Архівовано 26 травня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Sieben Frauendenkmäler für Uni Wien [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання ред.
- Richter, Elise 1865—1943 (нім.)
- Elise Richter [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)