Елой де ла Іглесіа

Іспанський кінорежисер, сценарист

Ело́й де ла Ігле́сіа (фр. Eloy de la Iglesia; нар. 1 січня 1944, Сарауц, Гіпускоа, Країна Басків Іспанія — пом. 23 березня 2006, Мадрид, Іспанія) — іспанський кінорежисер і сценарист, письменник.

Елой де ла Іглесіа
ісп. Eloy de la Iglesia
Ім'я при народженніEloy Germán de la Iglesia Diéguez
Дата народження1 січня 1944(1944-01-01)
Місце народженняСарауц, Гіпускоа, Іспанія
Дата смерті23 березня 2006(2006-03-23) (62 роки)
Місце смерті
ПохованняZarautzd[1]
ГромадянствоІспанія Іспанія
Професіякінорежисер, сценарист
Роки активності1966-2003
IMDbID 0407061

Біографія

ред.

Елой де ла Іглесіа народився 1 січня 1944 року в Сарауці, що в автономній спільноті Країна Басків у провінції Гіпускоа. Юнаком переїхав до Мадрида з наміром вивчати філософію і літературу. У старших класах школи став затятим сінефілом; не маючи можливості через вікові обмеження реалізувати свою любов до кіно в la Escuela Oficial de Cinematografía, відвідував курси в знаменитому паризькому IDHEC (зараз La femis).

Де ла Іглесіа не приховував своєї гомосексуальності і лівих поглядів, — це теми і проблематика його «гострих» і часто шокуючих фільмів. Наприкінці 1970-х режисер вперше звернувся у своїх фільмах до табуйованих у той час в Іспанії тем, таких як злочинність неповнолітніх, соціальна дезінтеграція через безробіття і вживання наркотиків, гомосексуальністьгомофобія), питання баскського націоналізму, поєднуючи іноді все в одному фільмі[2].

Критика нерідко позиціонує режисера як «іспанського Пазоліні» і порівнює з Р. В. Фасбіндером, — у свою чергу, де ла Іглесіа безперечний вплив зробив на свого співвітчизника Педро Альмодовара.

Знявши 21 фільм за 20 років (1966—1986), мав тривалу перерву в роботі через наркотичну залежність, — проблеми, яку йому, здається, вдалося цілком успішно вирішити (травень 1996). Відомий його крилатий вислів: «Мій потяг до наркотиків ніщо порівняно з моїм потягом до кіно» («Mi adiccion a la droga es poca cosa comparada con mi adiccion al cine»).

Де ла Іглесіа помер 23 березня 2006 року, у віці 62 років після операції по видаленню злоякісної пухлини.

Фільмографія

ред.
Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1966 Фантазія Fantasía... 3 Fantasía... 3    
1969 Щось гірке у роті Algo amargo en la boca    
1970 Кільце Cuadrilátero  
1971 Скляна стеля El techo de cristal    
1973 Тиждень вбивці La semana del asesino    
1973 Крапля крові, щоб померти люблячи Una gota de sangre para morir amando  
1973 Ніхто не почув її крику Nadie oyó gritar    
1975 Гра в заборонене кохання Juego de amor prohibido    
1976 У другій спальні La otra alcoba    
1977 Таємні задоволення Los placeres ocultos    
1977 Істота La criatura  
1978 Священик El sacerdote  
1979 Депутат El diputado    
1980 Страх виходити увечері Miedo a salir de noche    
1980 Шпана Navajeros    
1981 Міністр дружини La mujer del ministro    
1982 Колеги Colegas    
1983 Голка El pico    
1984 Голка 2 El pico 2    
1985 Інший поворот Otra vuelta de tuerca    
1987 Тютюнниця із Вальєкаса La estanquera de Vallecas    
2000-2006 т/с Студія 1 Estudio 1    
2003 Болгарські коханці Los novios búlgaros    

Визнання

ред.
Нагороди та номінації Елоя де ла Іглесіа[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія латиноамериканських критиків в царині розваг (Premio ACE)
1982 Кіно — Найкращий режисер Священик Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1979 Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Депутат Номінація
1983 Колеги Номінація
Іспанський кінофестиваль в Малазі
2003 Приз Золота Біснага Болгарські коханці Номінація
Філадельфійський міжнародний гей-лесбійський кінофестиваль
2003 Приз журі за найкращий гей-фільм Болгарські коханці Перемога
Премія Sant Jordi
2004 Премія за кар'єру Перемога

Примітки

ред.
  1. https://fr.findagrave.com/memorial/13716034/eloy-de_la_iglesia
  2. EN MEMORIA DE ELOY DE LA IGLESIA[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  3. Нагороди та номінації Елоя де ла Іглесіа на сайті IMDb(англ.)

Посилання

ред.