Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька

Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька (нім. Eleonore Margarete von Hessen-Homburg), (23 вересня 167924 вересня 1763) — принцесса Гессен-Гомбурзька, донька ландграфа Гессен-Гомбурзького Фрідріха II та Луїзи Єлизавети Курляндської, настоятелька Герфордського монастиря.

Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька
Eleonore Margarete von Hessen-Homburg
Народилася 23 вересня 1679(1679-09-23)
Веферлінген
Померла 24 вересня 1763(1763-09-24) (84 роки)
Гомбург
Національність німкеня
Відома завдяки настоятелька Герфордського монастиря
Титул принцеса Гессен-Гомбурзька
Рід Гессенський дім
Батько Фрідріх II
Мати Луїза Єлизавета Курляндська
Брати, сестри Casimir William of Hesse-Homburgd, Frederick III, Landgrave of Hesse-Homburgd, Шарлотта Гессен-Гомбурзька і Hedwig Luise of Hesse-Homburgd
У шлюбі з не було
Діти не було

БіографіяРедагувати

Елеонора Маргарита народилась 23 вересня 1679 року у Веферлінгені. Вона була сьомою дитиною і четвертою донькою в родині принца Гомбурзького Фрідріха II та його другої дружини Луїзи Єлизавети Курляндської, що походила з роду Кеттлерів. Фрідріх того ж року викупив закладене старшим братом ландграфство Гессен-Гомбурзьке і місто Гомбург і оселився в ньому, ставши ландграфом.

 
Герфордський монастир

Виховувалася Елеонора Маргарита матір'ю і тіткою з материнського боку у ревному дусі реформатської віри. Тітка, Шарлотта Софія Курляндська, була з 1688 року абатисою Герфордського монастиря.

Принцесу описували як красиву та розумну дівчину. Римський король Йосип Габсбург 1698 року робив їй пропозицію, та вона її відхилила через небажання навертатися до римо-католицької віри.

Все Елеонора життя провела незаміжньою і на схилі літ стала настоятелькою Герфордського монастиря.

Померла 24 вересня 1763-го у віці 84 років.

ЛітератураРедагувати

  • Historischer Verein für Hessen: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde, Im Selbstverlag des Historischen Vereins für das Grossherzogtum Hessen, Ausg. 21, 1861
  • Johann I. von Gerning: Die Lahn- und Main-Gegenden von Embs bis Frankfurt S. 154 f. [1]