Електрична схема підключення

двигуна

Електри́чна схе́ма підклю́чення — вид електричної схеми, що показує зовнішні підключення виробу. Правила виконання цих схем та використання умовних графічних зображень збігаються з правилами виконання принципових електричних схем. Вони позначаються у шифрі основного напису символами Э5[1].

Приклад виконання електричної схеми підключення

Вимоги до схем підключенняРедагувати

На схемі підключення повинні бути зображені[2] виріб, його вхідні і вихідні елементи (з'єднувачі, затискачі і т. п.) і кінці проводів і кабелів (багатожильних проводів, електричних шнурів) зовнішнього монтажу, що підводяться до них, біля яких поміщають дані про підключення виробу: характеристики зовнішніх електричних кіл і (або) адреси.

Особливості виконанняРедагувати

Виріб на схемі зображують у вигляді прямокутника, а його вхідні і вихідні елементи — у вигляді умовних графічних позначень. Допускається зображати виріб у вигляді спрощених зовнішніх обрисів. Вхідні і вихідні елементи зображають в цьому випадку також у вигляді спрощених зовнішніх обрисів.

Розміщення зображень вхідних і вихідних елементів всередині графічного позначення виробу повинно приблизно відповідати їх дійсному розміщенню у виробі. На схемі повинні вказуватись позиційні позначення вхідних та вихідних елементів, присвоєні їм на принциповій схемі виробу.

Елементи вводу, через які проходять проводи (групи проводів, джгути, кабелі — багатожильні проводи, електричні шнури) зображують у вигляді умовних графічних позначень, встановлених стандартами ЄСКД. Прохідні ізолятори, гермовводи, сальники також зображують у вигляді умовних графічних позначень

На схемі слід вказувати позначення вхідних, вихідних або вивідних елементів, що нанесені на виріб. Якщо позначення вхідних, вихідних і вивідних елементів в конструкції виробу не вказані, то допускається умовно присвоювати їм позначення на схемі, повторюючи їх у відповідній конструкторській документації. При цьому на полі схеми поміщають необхідні пояснення.

На схемі біля умовних графічних позначень з'єднувачів, до яких приєднані проводи та кабелі, допускається вказувати найменування цих з'єднувачів і (або) позначення документів, на підставі яких вони застосовані. Дроти і кабелі (багатожильні дроти, електричні шнури) повинні бути показані на схемі окремими лініями. При необхідності на схемі вказують марки, перерізи, забарвлення проводів, а також марки кабелів (багатожильних проводів, електричних шнурів), кількість, перетин і зайнятість жил.

ПриміткиРедагувати

  1. ГОСТ 2.701-2008 Единая система конструкторской документации. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
  2. ГОСТ 2.702-2011 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения электрических схем.

ДжерелаРедагувати

  • ГОСТ 2.702-2011 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем.
  • ГОСТ 2.709-89 ЕСКД. Обозначения условные проводов и контактных соединений электрических элементов оборудования и участков цепей в электрических схемах.
  • ГОСТ 2.710-81 ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах.
  • ГОСТ 2.414-75 ЕСКД. Правила выполнения чертежей жгутов, кабелей и проводов.