Військове спорядження

Споря́дження військо́ве або бойове екіпірування (інколи амуніція) — сукупність предметів, складових екіпіровки військовослужбовця для ведення бойових дій. Найбільшої ефективності бойової екіпіровки можна досягти при оптимальному поєднанні тактико-технічних характеристик всіх складових.

Розвиток спорядження

Значення, кількість і вартість спорядження зростає досить швидко. За словами бригадного генерала Марка Брауна (що відповідав за розробку спорядження для армії США) в 1940-ві роки американці вирушали на війну у формі, з рушницею, каскою, скаткою і фляжкою. Їх спорядження важило близько 16 кг і коштувало — з врахуванням інфляції — 170 дол. У В'єтнамі екіпіровка солдата вже обходилася в 1,1 тис. доларів: додався, зокрема, бронежилет, оновилася зброя.

Зараз американці, що воюють в Іраку і Афганістані обов'язково забезпечуються бронежилетами і касками з композиційних матеріалів, захисними окулярами, вогнетривкою формою, включаючи рукавички і черевики, приладами нічного бачення, лазерними цілепокажчиками. До складу спорядження входить понад 80 предметів загальною масою близько 34 кг. Бойова екіпіровка сучасного солдата обходиться Пентагону приблизно в 17,5 тис. $ — в 100 разів дорожче, ніж під час Другої світової війни.

Згідно з оцінками генерала, в середині наступного десятиліття екіпіровка піхотинця вже коштуватиме від 28 до 60 тис.дол. Зокрема, солдати отримають стрілецьку зброю, що дозволяє вести прицільний вогонь по противникові із-за кута, не висовуючись при цьому, і комп'ютери з екранами, щоб кожен міг бачити картину бою. Зазначеному сприятиме застосування тактичної системи доповненої реальності^[1]^[2]^[3].

Перспективним напрямком розвитку систем солдата є впровадження в його спорядження екзоскелета з метою підвищення мобільності тактичних груп і підрозділів, що діють у пішому порядку, внаслідок компенсації фізичного навантаження солдат, зумовленого значною вагою спорядження. Інтеграція у бойове спорядження буде супроводжуватися перетворенням екзоскелета на багатофункціональну систему, яка крім основного призначення може використовуватися як електрогенератор, сховища акумуляторних батарей, каркас для кріплення модулів бронезахисту, засоби телекомунікацій, різні сенсори та датчики, проведення ліній електроживлення та передачі даних, виконання інших функцій. У їх числі заслуговує на увагу й застосування елементів конструкції екзоскелета як антенної системи для передачі і приймання радіосигналів.^[4]

Див. також

Примітки

↑ Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84.[[https://web.archive.org/web/20180829204809/http://slyusar.kiev.ua/Individual_HUB.pdf Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]]
↑ Слюсар В. І. Концепція стандартизації тактичних засобів доповненої реальності. //Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». –Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. — 17-18 травня 2018 р. — C. 63 — 64. [[https://web.archive.org/web/20180612143002/http://slyusar.kiev.ua/SLYUSAR3.pdf Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]]
↑ Слюсар В. І. Федеративна мережа місій як середовище поширення даних доповненої реальності. //Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». — 15-17 травня 2019 р. — Львів. — Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. [[https://web.archive.org/web/20190512142631/http://www.slyusar.kiev.ua/SLYUSAR1_ASV.pdf Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.]]
↑ Слюсар, В. И. (2018). Тактический экзоскелет как антенная система (PDF). Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки” (англ.). Київ. с. 139—140. doi:10.13140/RG.2.2.16203.03362. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 21 грудня 2024.

Джерела

Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 404-405. — ISBN 00101-150.
Концепція створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджено наказом Міністра оборони України від 10.12.2014 № 876.

Література

Основні принципи побудови комплексу бойового екіпірування військовослужбовця. A.А.Гончарук, B.М.Оленєв, В.Б.Радімушкін, В.О.Шлапак 2 грудня 2017 р.
Програми розробки комплектів індивідуального оснащення військовослужбовців країн світу. Спеціальний бюлетень. - Міністерство оборони України. Київ, 2015. - 92 с.
(рос.)Иллюстрированное описание обмундирования и знаков различия Советской Армии (1918—1958 гг.), Л., 1960.
(рос.)Висковатов А. В., Историческое описание одежды и вооружения Российских войск, 2 изд., ч. 1-27, СПБ, 1899—1944;
(рос.)Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84.[Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Бойові викладки військових фахівців армії США. 12 серпня 2018 р.
Основне спорядження бійця: бойове екіпірування військовослужбовця 18.03.22
(рос.)Сторінка «Униформа и знаки различия» на сайті «Анатомия армии» [Архівовано 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
(рос.)Автоматчик в летнем полевом снаряжении [Архівовано 24 січня 2010 у Wayback Machine.]
(рос.)Снаряжение, экипировка, средства защиты [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.]
(рос.)Доспехи, оружие, и другое военное снаряжение воинов Тюркского Каганата
(рос.)ИТАР-ТАСС: Боевая экипировка современного солдата обходится Пентагону в 17,5 тыс. долларов [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
(рос.)Индивидуальное боевое снаряжение солдата сухопутных войск США [Архівовано 15 березня 2010 у Wayback Machine.]
(рос.)Снаряжение солдата [Архівовано 8 січня 2012 у Wayback Machine.]

[1] Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84.[[https://web.archive.org/web/20180829204809/http://slyusar.kiev.ua/Individual_HUB.pdf Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]]

[AR-2] Слюсар В. І. Концепція стандартизації тактичних засобів доповненої реальності. //Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». –Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. — 17-18 травня 2018 р. — C. 63 — 64. [[https://web.archive.org/web/20180612143002/http://slyusar.kiev.ua/SLYUSAR3.pdf Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]]

[SoS2-3] Слюсар В. І. Федеративна мережа місій як середовище поширення даних доповненої реальності. //Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». — 15-17 травня 2019 р. — Львів. — Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. [[https://web.archive.org/web/20190512142631/http://www.slyusar.kiev.ua/SLYUSAR1_ASV.pdf Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.]]

[4] Слюсар, В. И. (2018). Тактический экзоскелет как антенная система (PDF). Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки” (англ.). Київ. с. 139—140. doi:10.13140/RG.2.2.16203.03362. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 21 грудня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]