Ектор Пабло Агості
аргентинський філософ-марксист, політик, журналіст, есеїст, письменник, літературознавець
Ектор Пабло Агості (ісп. Héctor Pablo Agosti; нар. 20 серпня 1911, Буенос-Айрес — пом. 29 липня 1984, Буенос-Айрес) — аргентинський філософ-марксист, політик, журналіст, есеїст, письменник, літературознавець.
Ектор Пабло Агості | |
---|---|
ісп. Héctor Pablo Agosti | |
Народився | 20 серпня 1911[1] Буенос-Айрес, Аргентина |
Помер | 29 липня 1984 (72 роки), 29 серпня 1984[1] (73 роки) або 1984[2][3] Буенос-Айрес, Аргентина |
Країна | Аргентина |
Діяльність | політик, журналіст, есеїст, письменник |
Alma mater | Університет Буенос-Айреса |
Знання мов | іспанська[1][4] |
Партія | Комуністична партія Аргентиниd |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 20 серпня 1911 року в Буенос-Айресі. Закінчив Університет Буенос-Айреса.
Був членом Комуністичної партії Аргентини, редактором марксистського теоретичного журналу «Куадернос де культура» («Cuadernos de Cultura»). За політичну діяльність піддавався переслідуванням і знаходився в заточенні.
Роботи
ред.Роботи присвячені проблемам культури і літератури:
- «Людина-бранець» (1938);
- «Фрацузька література» (1944);
- «Захист реалізму» (1945);
- «Інхеньерос, наставник молоді» (1945);
- «Судовий журнал» (1949);
- «Ечеверрія» (1951);
- «За політику в культурі» (1956);
- «Нація і культура» (1959);
- «Міф про лібералізм» (1959);
- «Відроджений Тантал» (1964);
- «Войовнича літературна критика» (1969);
- «Анібаль Понсе. Спогад і присутність» (1974);
- «Габріель Брачо: можливості реалізму» (1975).
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б http://www.mcnbiografias.com/app-bio/do/show?key=agosti-hector-pablo
- ↑ а б NUKAT — 2002.
- ↑ Gran Premio de Honor
Література
ред.- Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1980. Том 1. сторінка 223. (рос.)