Експериментальний цех петриківського розпису
Експериментальний цех петриківського розпису — підприємство, спеціалізоване з виробів прикрашених петриківським розписом, що існувало в Петриківці протягом 1970—1998 років.
| Тип | фірма |
|---|---|
| Спеціалізація | петриківський розпис |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Центр народного мистецтва «Петриківка» |
| Засновано | 1970 |
| Закриття (ліквідація) | 1998 |
| Штаб-квартира | Петриківка |
| Ключові особи | Ф. С. Панко |
Історія
ред.У 1970 році відомий майстер петриківського розпису Федір Савович Панко залишив посаду головного художника Фабрики петриківського розпису «Дружба» і разом з декількома іншими художниками цього підприємства заснував новий заклад — Експериментальний цех петриківського розпису при Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Дніпропетровської організації Національної спілки художників України. В той час як фабрика розпису була розташована на околиці селища, Експериментальних цех розмістився в новій двоповерховій будівлі у центрі Петриківки. На відміну від фабрики розпису, більшість виробів якої створювалося з пресованої тирси, тут переважно виконували розписи на виробах з дерева (вкриваючи їх лаком після розпису) та на папері, причому значною частиною на світлому тлі, а не на чорному, як це робилося на фабриці. Робота рядових художників Експериментального цеху була більш творчо вільною і різноманітною ніж на фабриці, де більшість рядових майстрів займалися переважно багаторазовим копіюванням робіт провідних художників підприємства, і при цьому заробітна плата була суттєво вищою.[1]
Крім засновника тут працювали також такі відомі майстри як Ганна Ісаєва, Надія Шулик, Ніна Турчин, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Тетяна Гарькава, Валентина Дека, Лідія Булавін, Марія Яненко, Наталія Статива-Жарко, Валентина Панко, Галина Назаренко, Олена Ярмолюк та інші.[2]
У 1998 році на базі колективу та будівлі Експериментального цеху петриківського розпису було створено новий заклад — Центр народного мистецтва «Петриківка».
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Валентина Панко: «Петриківкою» все більше цікавляться у містах. «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.
Література
ред.- Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (перевидання 2004). 216 с.
- Петриківка: Альбом. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с. [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2015 (2016). 240 с.