Шулик Надія Митрофанівна
Наді́я Митрофа́нівна Шули́к (27 березня 1922, Петриківка — 1992) — українська радянська майстриня народного декоративного розпису, зокрема петриківського; член Спілки радянських художників України. Лауреатка республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1979 рік; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1981 року.
| Шулик Надія Митрофанівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
27 березня 1922 Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР | |||
| Смерть | 1992 | |||
| Країна |
 СРСРУкраїна | |||
| Жанр | петриківський розпис | |||
| Навчання | Петриківська школа декоративного розпису | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Пата Тетяна Якимівна | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народилася 27 березня 1922 року в селі Петриківці (нині селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області, Україна). Протягом 1937—1939 років працювала в артілі «Вільна селянка» вишивальницею; у 1939—1941 навчалася у Тетяни Пати в Петриківській школі декоративного малювання[1].
До і після німецько-радянської війни виконувала альфрейні роботи. З 1958 року працювала майстром петриківського розпису на фабриці «Дружба»[1]. Член КПРС з 1968 року. Упродовж 1970—1992 років працювала в Експериментальному цеху петриківського декоративного розпису[1]. Мешкала у смт Петриківці в будинку на Колгоспному провулку, № 1. Померла у 1992 році[1].
Творчість ред.
Творила в галузях вишивки, розпису на папері і дереві та альфрейного розпису. Серед робіт:
- панно «Букет» (1960);
- «Полуниці» (1961);
- «Квіти» (1961);
- «Ювілейна пластина» (1961);
- шкатулка (1963);
- панно «І на оновленій землі…» (1964);
- панно «Хай завжди буде сонце» (1965, темпера);
- панно «Земля моя» (1966, темпера);
- панно «50 героїчних літ» (1966, темпера);
- скринька «Розквітай, Радянська державо» (1966);
- скринька «Слава Жовтню» (1966);
- «Тарілка з птахом» (1968);
- «Союз нерушимий» (1972);
- «Кучерявки» (1980);
- «Квіти мого дитинства» (1981);
- «Осіннє» (1981);
- «Веселі барви» (1981).
Виконала оформлення експозиції УРСР в Україні та за кордоном, монументальні роботи в оформленні інтер'єрів за ескізами Федора Панка, зокрема:
- актової зали Дніпродзержинського державного інституту азотної промисловості;
- їдальні воєнно-ремонтного заводу;
- ресторану «Маяк»;
- кімнати творчих зустрічей Будинку художників;
- готелю «Либідь».
Очолювала бригаду петриківців, які працювали над створенням розписів у магазині іграшок «Казка»[1].
Брала участь у всеукраїнських виставках з 1960 року. Окремі роботи зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Дніпровському художньому музеї.
Примітки ред.
Література ред.
- Шулик Надія Митрофанівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 533.;
- Шулик Надія Митрофанівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 261.
- Н. О. Глухенька. Шулик Надія Митрофанівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Шулик Надія Митрофанівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 661. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Шулик Надія Митрофанівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 662. — ISBN 5-88500-071-9.;