Екзамен (оповідання, 1884)

«Екзамен» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. Зображується жалюгідний стан сільської школи, залежність учителів від інспекторів-нездар та непедагогічність навчання українських дітей чужою для них російською мовою.

«Екзамен»
Обкладинка оповідання
Жанроповідання
АвторБорис Грінченко
Моваукраїнська
Опубліковано1884 рік

Сюжет

ред.

Оповідання можна поділити на дві частини. Перша — очікування приїзду до Тополівської школи члена шкільної ради, який має прийняти у старших учнів екзамен на «свідоцтво». Друга ж частина повністю зосереджена на інспекторові Куценку, якого Грінченко зображує у сатиричному світлі.[1]

Образ члена шкільної ради

ред.

Інспектор зображений як «значна особа», яка здійснює «компетентну перевірку» в одній з сільських шкіл:

«Пан Куценко років 25-30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і їздить він по сільських школах на екзамени яко голова "екзаменаційної комісії". »

Удаючи із себе пана, інспектор Куценко змішує російські та українські слова, а сама його мова характеризується невмінням правильно будувати речення, алогізмом. Строгість виконання інспектором своїх обов'язків раптово зникає після пропозиції батюшки «закусить», де під горілку має підписатися екзаменаційний протокол.[2]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.