Екберт фон Болен унд Гальбах
Екберт Вольфґанґ Ебергард фон Болен унд Гальбах (нім. Eckbert Wolfgang Eberhard von Bohlen und Halbach; 31 серпня 1922, замок Блюнбах біля Зальцбурга, Австрія — 25 квітня 1945, біля Парми, Італія) — німецький офіцер, лейтенант вермахту.
| Екберт фон Болен унд Гальбах | |
|---|---|
| нім. Eckbert Wolfgang Eberhard von Bohlen und Halbach | |
| Народився | 31 серпня 1922 Зальцбург, Австрія |
| Помер | 25 квітня 1945 (22 роки) Італійська соціальна республіка |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | солдат, офіцер армії |
| Знання мов | німецька |
| Військове звання | Лейтенант |
| Батько | Густав Крупп |
| Мати | Берта Крупп |
| Брати, сестри | Ірмгард Айленштайн, Вальдраут фон Болен унд Гальбах, Альфрід Крупп, Арнольд фон Болен унд Гальбах, Клаус фон Болен унд Гальбах, Бертольд фон Болен унд Гальбах і Гаральд фон Болен унд Гальбах |
Біографія
ред.
Наймолодший син промисловця Густава Круппа і його дружини Берти. Значну частину юності провів на сімейній віллі Гюґель в Ессені. Закінчивши школу, вступив на службу у вермахт. 15 листопада 1943 року разом із братами, сестрами та Зітою фон Медінгер, вдовою загиблого в січні 1940 році старшого брата Клауса, підписав «Указ фюрера про сімейний бізнес фірми Friedrich Krupp AG», згідно якого вони всі відмовились від спадку, щоб сімейна фірма дісталась найстаршому брату Альфріду. Загинув 25 квітня 1945 року: Екберт потрапив у засідку, влаштовану італійськими партизанами.
Після війни Берта Крупп отримала від Екберта лист. Оскільки на ньому не було дати, родичі сподівались, що Екберт живий. Згодом його брат Бертольд, подорожуючи Італією, особисто переконався в смерті брата. Останки Екберта були доставлені в Ессен і поховані на сімейній ділянці цвинтаря Бреденай.
Пам'ять
ред.- На честь Екберта названа вулиця в Ессені (нім. Eckbertstraße).
- В 1938/45 роках ім'я Екберта носила вулиця в Магдебурзі.
- В 1962 році клуб планеристів Ессена назвав на честь Екберта планер Schleicher Ka 6.[1]
Примітки
ред.- ↑ Willkommen bei den Steeler Spatzen. web.archive.org. 5 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 12 квітня 2022.
Література
ред.- Thomas Rother: Die Krupps. Durch fünf Generationen Stahl. Campus Verlag GmbH, Frankfurt am Main 2001, ISBN 978-3-404-61516-2 (seit 1. Juli 2007), ISBN 3-404-61516-6.
- William Manchester: Krupp — Chronik einer Familie. Kindler Verlag, München 1978, ISBN 3-453-55045-5.
- Bernt Engelmann: Krupp. Die Geschichte eines Hauses — Legenden und Wirklichkeit. Goldmann Verlag, München 10/1986. ISBN 3-442-08532-2.
- Norbert Mühlen: Die Krupps. Heinrich Scheffler Verlag, Frankfurt am Main 1965, rororo-Taschenbuchausgabe.
- Gert von Klass: Aus Schutt und Asche — Krupp nach 5 Menschenaltern. Reiner Wunderlich Verlag, Tübingen 1960.
- Wilhelm Berdrow: 125 Jahre Krupp. Ausgabe V. 20. November 1811/1936.
- Tilo von Wilmowsky: Rückblickend möchte ich sagen. Gerhard Stalling Verlag, Oldenburg/Hannover 1961.
- Renate Köhne-Lindenlaub: Die Villa Hügel. Unternehmerwohnsitz im Wandel der Zeit. Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2008, ISBN 978-3-422-02134-1.
- Ralf Stremmel: 100 Jahre Historisches Archiv Krupp — Entwicklungen, Aufgaben, Bestände. Deutscher Kunstverlag, Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2005, ISBN 3-422-06568-7.
- Klaus Tenfelde: «Krupp bleibt doch Krupp» — Ein Jahrhundertfest. Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN 3-89861-364-X.
- Ernst Schröder: Krupp — Geschichte einer Unternehmerfamilie. Muster-Schmidt Verlag, Zürich/Göttingen 1968/1991 (4. Aufl.), ISBN 3-7881-0005-2.