Ейла Пеннанен

Ся́де Е́йла Тальві́ккі Пе́ннанен (фін. Säde Eila Talvikki Pennanen; *8 лютого 1916(19160208), Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія, тепер Фінляндія — 23 січня 1994, Тампере, Фінляндія) — фінська письменниця, критикиня, есеїстка і перекладачка.

Ейла Пеннанен
Народилася	8 лютого 1916(1916-02-08) Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Померла	23 січня 1994(1994-01-23) (77 років) Тампере, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	перекладачка, драматургиня
Знання мов	фінська
Брати, сестри	Leo Pennanend
У шлюбі з	Alpo Vammelvuod
Нагороди	Thanks for the Book Awardd (1969) Kalevi Jäntti Awardd Aleksis Kivi Awardd (1965)
Медіафайли у Вікісховищі

З життєпису

Ейла Пеннанен народилась в родині фабриканта Х'юго Генріка Пеннанена і Хільми Марії Пеннанен (уроджена Енегрен).

Закінчила школу в 1936 році, здобула ступінь бакалавра філософії в Гельсінкському університеті в 1940 році, згодом здобула бібліотечну освіту в 1947 році.

Пеннанен була одружена з рекламним журналістом Алпо Ваммелвуо від 1945 до 1953 року. У шлюбі народилися діти Але (1945–1997) і Ханно (1947–1994).

У 1961–1973 роках Ейла Пеннанен була одружена з журналістом і фінським перекладачем Юхані Яскарі. Разом вони переклали декілька творів.

Брала участь у трудовій службі в Карелії під час Зимової війни та війні-продовженні. Повернувшись звідти, написала свій перший твір — студентський роман «До війни була молодість» (Ennen sotaa oli nuoruus).

Окрім письменницької роботи, у 1940—1950-х роках працювала архіваріусом, бібліотекарем WSOY, редакторкою реклами та секретарем редакції культурного журналу Parnasso.

У 1960—1970-х роках викладала в Гельсінкському університеті.

Е. Пеннанен — активна громадська і поважна культурна діячка, входила до складу Державної ради з літератури та правління Спілки письменників Фінляндії.

З доробку

Ейла Пеннанен була плідною романісткою і майстринею оповідання, а також відомою фінською перекладачкою. Вона також писала п'єси, радіопередачі, есе та книги для молоді.

Вважається, що magnum opus авторки — це трилогія «Тампере», до якої входять Himmu's rakkuadet (1971), Koreude äjärnu (1972) і Ruusuköynnös (1973).

У 1950-х роках за романтичними книгами 1940-х років вийшов великий історичний роман письменниці «Свята Біргітта» (Pyhä Birgitta), який розповідає історію життя святої Біргітти, шведської святої та провидиці, яка жила в 14 столітті.

У творах 1960-х розвиває соціальну тематику, критики нерідко називають її зображувачем типового представника середнього класу. У ці роки (1960-ті) письменниця притримувалась лівих ідей, не в останню чергу, завдяки своєму двоюрідному брату, письменнику Ярно Пеннанену.

Твори Е. Пеннанен вирізняють розгорнуті картини життя і глибокий психологічний аналіз.

• Ennen sotaa oli nuoruus (romaani, 1942)
• Kaadetut pihlajat (romaani, 1944)
• Proomu lähtee yöllä (romaani, 1945)
• Pilvet vyöryvät (romaani, 1947)
• Leda ja joutsen (romaani, 1948)
• Kattoparveke (romaani, 1950)
• Tornitalo (novellikokoelma, 1952)
• Pyhä Birgitta (romaani, 1954)
• Tunnussana ystävyys (nuortenromaani, 1956)
• Pasianssi (novellikokoelma, 1957)
• Valon lapset (romaani, 1958)
• Kylmät kasvot (radiokuunnelma, 1960)
• Kaksin (novellikokoelma, 1961)
• Mutta (romaani 1963)
• Tunnustelua (esseitä, 1965)
• Mongolit (romaani, 1966)
• Tilapää (romaani, 1968)
• Pientä rakkautta (novellikokoelma, 1969)
• Aurinkomatka (näytelmä, 1970)
• Kiitos harhaluuloista (runoja, 1970)
• Himmun rakkaudet (romaani 1971)
• Kultaiset leijonankäpälät (radiokuunnelma, 1971)
• Koreuden tähden (romaani 1972)
• Ruusuköynnös (romaani, 1973)
• Naisen kunnia (romaani, 1975)
• Kapakoitten maa (romaani, 1977)
• Äiti ja poika (radiokuunnelma, 1977)
• Mies ja hänen kolme vaimoaan (radiokuunnelma, 1978)
• Äiti ja poika ja muita kuunnelmia (kuunnelmakokoelma, 1979)
• Lapsuuden lupaus (romaani, 1979)
• Se pieni ääni (romaani, 1980)
• Naivistit (romaani, 1982)
• Santalahden aika (romaani, 1986)
• Kulmatalon perhe (romaani, 1988)
• Luettuja, läheistä (esseitä, 1990)
• Kirjan kannet auki. Johdatus lukemiseen. Helsinki: Työväen sivistysliitto. 1990. ISSN 951-701-301-9 ISBN 951-701-301-9. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
• Tyttölapsi (romaani, 1992)

Визнання

Ейла Пеннанен була нагороджена медаллю Pro Finlandia в 1968 році та нагородою Мікаеля Агріколи в 1962 і 1971 роках, іншими відзнаками і преміями.

Джерела та посилання

• Об авторах // Совремеменная финская новелла. М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 581 (рос.)
• Некролог Ейли Пеннанен у Helsingin Sanomat (фін.)
• Книги та письменники / Pennanen (англ.)
• Kesävuori, Saara: Oidipus oli mies: Psykohistoriallinen elämäkerta Eila Pennasesta vuoteen 1952 saakka. 2003.{ {ref-fi}}
• Ейла Пеннанен. 375 гуманітарних наук на 24.04.2015. Гельсінський університет. (фін.)