Ейдологія — галузь знань, пов'язана з вивченням та аналізом образів та їх сутностей:

Походження назвиРедагувати

Назва «ейдологія» походить від грецьких слів εὶδος — вид, образ і λόγος — слово, вчення. В сутнісному контексті мова в біології більше йде про образ, ніж про вид як класифікаційну категорію. В такому тлумаченні поняття загалом подібне до його значення в суміжних галузях (напр. при описі символів у літературознавстві [1]).

Розвиток ейдології в УкраїніРедагувати

Природнича ейдологія в УкраїніРедагувати

Представниками цього напрямку в Україні є:

Ейдологічні ідеї в літературознавствіРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) / К. І. Дронь, Б. С. Тихолоз, Н. Б. Тихолоз, А. І. Швець; За наук. ред. Б. С. Тихолоза; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 2007. – 336 с. – («Франкознавча серія»; Вип. 11).
  2. Парамонов, С. Я. 1935. Проблема видоутворення і ареал. Збірник праць Зоологічного музею, № 15: 5–26. (Серія: Труди Інституту зоології та біології; Том 7).
  3. Paramonov, S. J. 1951. What is a species? Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States, 1 (2): 138–149.
  4. Парамонов С. Я. 2016. Хемогенез – новая теория эволюции. В кн.: Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : джерелознавче дослідження [Електронне видання]. НАН України, НБУ імені В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. Київ, 2016. 161-227. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF0000071/ (за: ІА НБУВ, ф. 258, оп. 2, спр. 52, арк. 1–72. Машинопис.)
  5. Клоков М. В. Географическая раса как историческое явление. Некоторые основные положения // Природная обстановка и фауны прошлого. — Киев: Наук. думка, 1974. — Вып. 8. — С. 105–111.
  6. Клоков М. В. Род рогоглавник (Ceratocephala Moench) в аспекте общей биологической дифференциации // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1977. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 7-73.
  7. Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977 (Сб. научн. работ). — К.: Наук. думка, 1978. — С. 50-73.
  8. Емельянов И. Г. Роль разнообразия в функционировании биологических систем. — Киев: Институт зоол., 1992. — Препринт 92.6. — 64 с.
  9. Емельянов И. Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем. — Киев, 1999. — 168 с. (повний текст)
  10. Загороднюк І. В. Інвазія як шлях видоутворення // Доповіді Національної академії наук України. — 2003. — № 10. — С. 187–194.
  11. Загороднюк І., Ємельянов І. Криптичне різноманіття ссавців у Східній Європі як віддзеркалення багатоманітності проявів виду // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2008. — Випуск 22. — С. 166–178.
  12. Загороднюк, І. Криптичне різноманіття біоти, види-двійники та дослідницький дальтонізм // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2016. — Вип. 71. — P. 3–30.
  13. Голубець М. А. Плівка життя. — Львів : Поллі, 1997. — 185 с.
  14. Голубець М. А. Екосистемологія. — Львів : Поллі, 2000. — 316 с.
  15. Голубець М. А. Середовищезнавство (інвайронментологія). — Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. — 176 с.
  16. Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) / За наук. ред. Б. С. Тихолоза; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 2007. – 336 с. – («Франкознавча серія»; Вип. 11).
  17. Савченко, О. Ратаї української енциклопедистики (про Марію Миколаївно Хомляк). Енциклопедичний вісник України. Число 4-5, 2014. 98-101.