Едуард Ендер
австрійський художник
Едуард Ендер (нім. Eduard Ender; 3 березня 1822, Рим — 28 грудня 1883, Лондон) — австрійський художник.
Едуард Ендер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Eduard Ender | ||||
Народження |
3 березня 1822[1][2][3] або 1830[4] Рим, Папська держава[5] або Відень, Австрійська імперія[4] | |||
Смерть | 28 грудня 1883[1][2][3] | |||
Лондон, Сполучене Королівство | ||||
Країна | Австрійська імперія | |||
Жанр | історичний живопис | |||
Діяльність | художник | |||
Батько | Йоганн Ендер | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Музей історії мистецтв, Hungarian National Galleryd і Музей образотворчих мистецтв | |||
| ||||
Едуард Ендер у Вікісховищі |
Життя і творчість ред.
Едуард Ендер народився в сім'ї художника Йоганна Ендера. Вивчав живопис під керівництвом батька. Перевагу в мистецтві надавав історичній тематиці. Талант майстра проявився в умілій побудові художньої композиції, в його фантазії і життєвості зображуваного. Однак сучасні Е. Ендеру критики недооцінювали строкату палітру, колорит його творів.
Полотна (вибрані) ред.
- Імператор Франц у майстерні Бенвенуто Челліні
- Шекспір, який читає при дворі королеви Єлизавети «Макбета»
- Виставка малюнків Гоґарта
- Зустріч імператора Йосифа з Моцартом
- Легенда про яйце Колумба
- Шиллер при дворі Веймарі
- Рембрандт у своїй майстерні
- Партія в шахи
Галерея ред.
-
Александер фон Гумбольдт та Еме Боплан
-
Портрет дівчини з трояндою
-
Портрет Тихо Браге
Примітки ред.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б Eduard Ender // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2017. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00058837
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Ender, Eduard // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 4. — S. 38.
- ↑ RKDartists
Література ред.
- Эндер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)