Едвард Фітцджеральд (англ. Edward FitzGerald, 7th Duke of Leinster; 6 травня 1892 — 8 березня 1976) — VII герцог Лейнстер, лорд, барон, граф, пер Ірландії. Відомий як лорд Едвард Фіцджеральд.

Едвард Фіцджеральд, 7-й герцог Лейнстер
Ім'я при народженні англ. Edward FitzGerald
Народився 6 травня 1892(1892-05-06)[1]
Помер 8 березня 1976(1976-03-08)[1] (83 роки)
·отруєння
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльність політик
Alma mater Ітонський коледж
Знання мов англійська
Титул Герцог Лейнстер
Рід Фіцджеральди, династія
Батько Джеральд Фіцджеральд, 5-й герцог Лейнстер
Мати Lady Hermione Duncombed[1]
Брати, сестри Моріс Фіцджеральд, 6-й герцог Лейнстер
У шлюбі з May Etheridged, Agnes Raffaelle Kennedyd, Denise Ormed і Vivienne Irene Feltond
Діти Джеральд Фіцджеральд, 8-й герцог Лейнстер[1] і Adrian FitzGeraldd[1]

Герб герцогів Лейнстер.

Життєпис

ред.

Едвард ФітцДжеральд був наймолодшим з трьох синів Джеральда Фіцджеральда — V герцога Лейнстер та його дружини леді Герміони Данкомб.

Титули та володіння він успадкував у 1922 році після смерті свого старшого брата — Моріса Фіцджеральда — VI герцога Лейнстер, що був психічно хворим і лікувався в психіатричній лікарні і ніколи не одружувався. На час коли він успадкував всі титули предків всі маєтки і землі герцогів Лейнстер вже були продані за борги опікунами. Едвард був затятим гравцем і картярем, ще до вступу в права він заклав всі будинки і титули. які ще лишалися у герцогів Лейнстер в Ірландії, в графстві Кілдер, не чекаючи, коли він отримає спадок. Він вирішив жити в Англії, решта його маєтків лишилися в розпорядженні управителя бенефіціара — сера Гаррі Меллабі-Ділі — І баронета.

У 1936 році він був притягнутий до суду за борги у справі про банкротство. У 1928 році він їздив до З'єднаних Стейтів Америки з надією знайти багату наречену, одружитись і віддати величезні борги. Але марно. Багатих наречених знайти було не так просто. Його спадкоємці відмовились від титулу герцога Лейнстер. Решту свого життя він провів в забутому Богом і людьми селищі Пімліко — в глушині. Помер, покінчивши життя самогубством, прийнявши смертельну дозу фенобарбіталу.

Родина

ред.

Едвард Фіцджеральд був одружений 4 рази:

  • Мей Хуаніта Етерідж (4 серпня 1892 — 11 лютого 1935) — на прізвисько «Дівчина Рожевої Піжами». З нею він одружився в Лондоні 12 червня 1913 року. Дочка Джессі Едварда Етеріджа — продавця, та його дружини Терези Грейс Гарріетт Ен Саммерелл. Едвард розлучився з нею в 1922 році, за умови, що герцог буде виплачувати їй $ 50 на тиждень і що вона буде жити окремо і не спілкуватиметься з їх сином. Суд щодо розлучення тягнувся дуже довго. Юрилично вони розлучилися тільки в 1930 році. Після розлучення вона взяла ім'я Мей Мюррей. У 1935 році вона покінчила життя самогубством, прийнявши смертельну дозу снодійного. У них була одна дитина — син — Джеральд Фітцджеральд, VIII герцог Лейнстер (27 травня 1914 — 3 грудня 2004).
  • Агнеса Рафель Ван Нек (14 грудня 1902 — 28 грудня 1993, Лондон) — американська світська леді, колишня дружина Клер Ван Нека, єдина дочка Роберта Девідсона Кеннеді та його першої дружини Мей Наттінг. Едвард та Агнеса одружились в Лондоні 1 грудня 1932 року, розлучились в 1946 році після кількох років життя в Шотландії. Едвард сказав з цього приводу: «Вона сказала, що не може жити серед овець і озер, я зрозумів, що це справді так…».
  • Джессі Вессель — колишня акторка і музикантка, відома професійно як Деніс Орм (1884—1960). Дошлюбне прізвище Смітер. Вона була колишньою дружиною датського дипломата Теодора Вільяма Весселя, колишньою дружиною ІІІ барона Чарстон, дочкою бармена Альфреда Смітера. Едвард одружився з нею 11 березня 1946 року. Герцогиня була бабусею Ага Хана IV. Від цього шлюбу герцог Лейнстер мав сім пасинків.
  • Вів'єн Айрін Коннер (19 лютого 1920 — Брайтон, Сассекс, 1992) — офіціантка, колишня дружина Джорджа Вільяма Коннера, дочка Томаса Фелтона. Едвард одружився з нею в 1965 році. Від цього шлюбу герцог мав пасинка — Тоні Коннера.

Герцог мав позашлюбного сина Айвонна Денісона Персі Пробіна (пізніше він був відомий як Айвонн Фітцджеральд) від дочки полковника Дж. Персі Пробіна.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • «Co Kildare Electronic History». County Kildare Library. Retrieved 24 August 2013.
  • «Heiress Hunt Is Told by Duke of Leinster», The New York Times, 15 October 1936
  • «The Duke of Leinster». The Daily Telegraph. 12 July 2004. Retrieved 6 October 2012. Obituary for the 8th Duke of Leinster, Edward FitzGerald's son
  • Scriven, Marcus (2009). Splendour and Squalor. Atlantic Books.
  • Edward FitzGerald, 7th Duke of Leinster — website ThePeerage.com
  • «Divorced Duchess Dies in Bungalow», The New York Times, 13 February 1935
  • «Leinster Sues Wife in Edinburgh Court», The New York Times, 6 January 1926
  • «Divorce from Actress for Duke of Leinster», The New York Times, 29 June 1930
  • «Modern Fairy Story Ends in Tragedy», The Australian Women's Weekly, 29 June 1930
  • The 7th Duke, however, claimed, in a letter, that his only legitimate son was the result of an affair between May Etheridge and «a Jewish moneylender called Witkowski». See http://www.scotsman.com/news/dna-test-the-latest-twist-in-aristocratic-tale-of-a-cowboy-a-gambler-and-a-web-of-deceit-1-833625 [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • «One Thing and Another», The New York Times, 12 December 1943
  • Suzy Knickerbocker, «Duke and Duchesses and Their Bankruptcies», St. Petersburg Times, 1 January 1968