Вікіпедія

Едвард Лур

Едвард Лур — танзанійський лідер масаїв та правозахисник.

Едвард Лур
Країна  Танзанія
Діяльність захисник довкілля
Знання мов англійська і суахілі
Нагороди

Біографія ред.

Едвард Лур народився в племені масаїв на рівнинах Сіманджіро. Його родина вела напівкочовий спосіб життя, розводила худобу. У 1970 році урядом Танзанії його сім'ю та багатьох інших жителів цього регіону було насильно вигнано[1][2]. Це відгородило частину землі сіл масаїв з метою створення національного парку Тарангіре. Едвард Лур буде брати участь в одній з перших племінних неурядових організацій у Танзанії, команді ресурсів громади Уджамаа (UCRT), лідером якої він стане. Однією з головних цілей цієї громадської організації є захист прав на землю масаї скотарів у країні.

Соціальна та екологічна активність та визнання ред.

18 квітня 2016 року Едвард Лур у Сан-Франциско отримав премію Goldman з охорони навколишнього середовища[3], яку присуджують особам, активістам, інтелектуалам, які займаються екологічною боротьбою, зокрема в країнах Півдня. Ця нагорода була присуджена завдяки дії Едварда Лура щодо створення юридичної процедури для збереження прабатьківської землі масаїв, у долині Рифти[4]. Цей механізм дозволяє корінним громадам, а не окремим особам, набувати права власності. Документами є свідоцтва про звичайне право власності ( CCRO).[5][6] Вважається, що масаї, які є напівкочівниками, налічують близько 400 000 осіб, і вони зараз живуть на півночі Танзанії[7].

Пограбування корінних народів ред.

Едвард Лур веде свою боротьбу не лише за свою громаду масаїв, а й за все корінне населення Танзанії (наприклад, мисливців-збирачів хадзабе). Проблема полягала у тому, що всі племена знаходяться під впливом урядової політики, яка з 1950-х років вигнала це населення з територій їхніх предків. Причина в тому, що влада розраховує на створення «національних парків», які стають майданчиками для спортивного полювання та сафарі[8]. При цьому за ці переміщення населення не отримує жодної компенсації[9]. Слід зазначити, що політика виселення виправдовується прагненням захистити навколишнє середовище[10], аргумент, який засуджують правозахисники.

Див. також ред.

Примітки та посилання ред.

  1. ↑ Peuples autochtones - Droit International. droitinternational.ek.la. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 28 березня 2019..
  2. ↑ Foundation, Thomson Reuters. FEATURE - Maasai winner of environment prize protects land from 'grabbers'. news.trust.org. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019..
  3. ↑ Edward Loure. Goldman Environmental Foundation (амер.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 27 березня 2019..
  4. ↑ Edward Loure, le masaï qui défend par la loi ses terres ancestrales de Tanzanie. lemonde.fr. 19 avril 2016. Процитовано 27 mars 2019..
  5. ↑ Page 1 L’obtention des droits fonciers tanzaniens permet à un chef maasaï de remporter le prix Goldman. gipta.org. 16 avril 2019. Процитовано 27 mars 2019.[недоступне посилання].
  6. ↑ Vidal, John (18 квітня 2016). Tanzanian land rights victory earns Masaai leader Goldman prize. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 27 березня 2019..
  7. ↑ Libre.be, La. Edward Loure, le Massaï qui sait comment sauver les siens. www.lalibre.be (фр.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019..
  8. ↑ Le lauréat tanzanien du prix Goldman de passage en Belgique pour défendre les droits fonciers des Masaï. Vétérinaires Sans Frontières (fr-FR) . 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 28 березня 2019..
  9. ↑ GoodPlanet (18 квітня 2016). Le Prix Goldman 2016 récompense 6 nouveaux héros de l’écologie. Magazine GoodPlanet Info (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019..
  10. ↑ En Tanzanie, les Masai sont rejetés hors de leurs terres au nom de la protection de la nature. lemonde.fr. 10 mai 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 28 mars 2019..

Бібліографія ред.

Xavier Péron, L'Occidentalisation des Maasaï du Kenya : privatisation foncière et destruction sociale chez les Maasaï du Kenya, L'Harmattan, Paris, 1995, 2 vol. 335 + 312 p.  (thèse publiée, Paris I, 1993)

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвард_Лур&oldid=36220248