Вікіпедія

Еберт Кардозо да Сілва

бразильський футболіст

Еберт Кардозо да Сілва (порт. Ebert Cardoso da Silva, нар. 25 травня 1993, муніципалітет Нортеландія, штат Мату-Гросу, Бразилія), або просто Еберт — бразильський футболіст, лівий захисник.

Ф
Еберт
Особисті дані
Повне ім'я Еберт Кардозо да Сілва
Народження 25 травня 1993 (30 років)(19930525)
  Нортеландія, Мату-Гросу, Бразилія
Зріст 178 см
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
до 2014 Бразилія «Інтернасьйонал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015 Бразилія «Інтернасьйонал» 0 (0)
2016–2017 Бразилія «Макае» 13 (1)
2018 Україна «Сталь» (Кам'янське) 10 (0)
2019 Болгарія «Ботев» (Пловдив) 25 (1)
2020 Вірменія «Урарту» 3 (0)
2020 Вірменія «Ван» (Чаренцаван) 13 (0)
2021 Україна «Метал» 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 травня 2021.

Кар'єра ред.

Еберт є вихованцем «Інтернасьйонала». Після цього він грав за «Макае» у Серії С (13 матчів, 1 гол) та Лізі Каріока (18 матчів), поки в січні 2018 року не підписав контракт на два з половиною роки контракту з клубом української Прем'єр-Ліги «Сталь» (Кам'янське).[1] До кінця сезону 2017/18 Еберт зіграв у 10 іграх за клуб, після чого команда була розформована.

У січні 2019 року приєднався до болгарського клубу «Ботев» (Пловдив)[2], за який протягом року зіграв 25 ігор у чемпіонаті, забивши 1 гол, і ще 5 матчів у Кубку.

3 лютого 2020 року вірменський клуб «Урарту» оголосив про підписання Еберта[3]. Втім у новій команді бразилець заграти не зумів, зігравши до кінця сезону лише 3 гри чемпіонату і дві у кубку країни та 14 липня 2020 року залишив «Урарту» за взаємною згодою.[4]. Натомість захисник залишився у Вірменії, де 31 липня підписав контракт із клубом «Ван» (Чаренцаван)[5], за який до кінця року провів 15 ігор в усіх турнірах і 23 січня 2021 року залишив клуб за взаємною згодою[6].

У квітні 2021 року Еберт повернувся до України, підписавши угоду з клубом Другої ліги «Металом»[7]. У тому місяці двічі виходив на заміну в матчах чемпіонату, а вже в травні 2021 року покинув харківський клуб[8].

Особисте життя ред.

Його старший брат Евертон Кардозо да Сілва є також професійним футболістом.[9]

Титули і досягнення ред.

«Нораванк»: 2021-22

Список літератури ред.

  1. ↑ Тиаго Ромуло и Эберт – игроки ПФК Сталь (Russian) . Official FC Stal Kamianske Site. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  2. ↑ Ботев привлече Лазар Марин и бразилски ляв защитник. botevplovdiv.bg (Bulgarian) . 31 січня 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 4 квітня 2021.
  3. ↑ ОФИЦИАЛЬНОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ: ЭБЕРТ КАРДОСО. fcurartu.am/ (Russian) . FC Urartu. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  4. ↑ EBERT CARDOSO LEAVES URARTU FC. fcurartu.am/. FC Urartu. 14 липня 2020. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  5. ↑ Ուրախ ենք մեր ակումբում ողջունել նաև ՖԱ Ուրարտուի և բուլղարական ՖԱ Բոտևի նախկին պաշտպան Էբերտ Կարդոսո դա Սիլվային. facebook.com/FCVAN2019/ (Armenian) . FC Van Facebook. 31 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  6. ↑ Dear fans, we inform you that the club, by mutual consent, terminated contracts. facebook.com/FCVAN2019. FC Van Facebook. 23 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  7. ↑ Хорунжий, Олесь (3 квітня 2021). Метал оголосив про підписання бразильського захисника Еберта. SportArena (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  8. ↑ Метал розлучився з одним зі своїх легіонерів. ua-football.com. 25 травня 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  9. ↑ Éverton profile at Zerozero [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (порт.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еберт_Кардозо_да_Сілва&oldid=37402178