Діоскорея слонова
| Діоскорея слонова | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Діоскорея слонова, або слонова нога (Dioscorea elephantipes) — вид квіткових рослин роду Діоскорея родини діскорейних (Dioscoreaceae). Поширена у посушливих районах Південної Африки. Англійські загальновживані назви рослини — elephant's foot (с англ. — «слоняча нога») і hottentot bread («готтентотський хліб»).
Опис
ред.Багаторічна трав'яниста Ліана. Він отримав назву «слоняча нога» через його велике бульбоподібне стебло, або каудекс, який росте дуже повільно, але часто досягає значних розмірів, часто більше ніж 3 м (10 футів) в колі при висоті майже 1 м (3 фути 3 дюйми) над землею. Ця бульба багата на крохмаль, тому її ще називають готтентотський хліб, а зовні він покритий товстими, твердими пробковими пластинами. Бульба їстівна, але перед її вживанням потрібно її обробити, щоб видалити токсичні речовини[1].
Активний ріст рослини припадає на зимовий період, в цю пору діоскорея слонова розвиває тонкі листяні пагони з темно-плямистими зеленувато-жовтими квітками. В умовах проживання в рідному середовищі рослина цвіте в травні або червні.
Рослини мають роздільностатеві квіти, що спостерігається лише у 25 % видів сучасних квіткових.
Поширення
ред.Його природне місце існування — посушливі внутрішні райони мису, що тягнуться від центру Північного мису (де воно зустрічається навколо Спрінгбока), на південь до району Кланвільям і Седерберга і на схід через райони Храфф-Рейнет, Юніондейл і Вілломор, а також далеко до.
Нещодавно рослина була відкрита в одному з районів провінції Північний Кейп експедицією, що збирає насіння для проєкту «Банк насіння тисячоліття». У цій області воно найбільш поширене на скелястих схилах, що виходять на північ і схід, у кварцових або сланцевих ґрунтах[2].
Культивування
ред.Цей вид не вибагливий у вирощуванні, але він вимагає спеціального ґрунту: крупнозернистого і добре дренованого. Що важливо, ця рослина втрачає влітку листя і в цей час минає період сухого спокою.
Діоскорея слонова була відзначена премією Award of Garden Merit, яку щорічно вручає Королівське садівниче товариство садовим рослинам[3][4].
Полив
ред.Щоб забезпечити правильний полив, слід спостерігати за листям рослини. З моменту появи нового паростка з каудексу діоскорею слонову можна регулярно поливати, доки він не засохне і не зникне. Після цього рослина переходить на літній спокій. Потім поливи мають стати рідкіснішими — до появи наступного відростка.
Цикл зростання листя може бути вкрай непередбачуваним або непостійним, але в більшості випадків він збігається з активним поливом взимку та навесні та сухим періодом влітку[5].
Світло та тінь
ред.У природі каудекс зазвичай знаходиться в тіні під чагарниками інших рослин, і тільки листя доходить до сонячного світла. Отже, стеблокорінь чутливий до тривалого впливу тепла та сонячного світла, тому краще його розташовувати у півтіні. Проте її листя любить сонячне проміння.
Грунт
ред.Діоскорея слонова росте природним чином у чагарниках на кам'янистих схилах, тому для неї потрібен добре дренований ґрунт з великим (не менше 50 %) вмістом мінералів.
Температура
ред.При вирощуванні в районах з помірним кліматом діоскорея слонова може переносити температури до -4 ° C в середовищі.
Галерея
ред.-
Велике клубнеподібне стебло діоскореї слонової, що росте в ботанічному саду вілли Дураццо-Паллавічіні в Генуї . -
Листя -
Квітки
Таксономія
ред.Вигляд був вперше описаний Шарлем Луї Лерітьє де Брютелем під назвою Tamus elephantipes у 1789 році. В 1908 вид був включений Адольфом Енглер в рід Діоскорея[6].
Dioscorea elephantipes (L'Hér.) Engl., Die Vegetation der Erde 9(2): 367 [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.] Архивная копия от 15 июня 2020 на Wayback Machine (1908)
Синоніми
ред.Гомотипні
- Tamus elephantipes L'Hér., Sert. Angl.: 29 (1789).
- Testudinaria elephantipes (L'Hér.) Burch., Trav. S. Africa 2: 147 (1824).
- Dioscorea elephantopus Spreng., Syst. Veg. 4(2): 143 (1827), nom. illeg.
- Rhizemys elephantipes (L'Hér.) Raf., Fl. Tellur. 4: 26 (1838).
- Dioscorea testudinaria R.Knuth in H.G.A.Engler (ed.), Pflanzenr., IV, 43: 9 (1924), nom. illeg.
Гетеротипні
- Testudinaria montana Burch., Trav. S. Africa 2: 148 (1824).
- Dioscorea montana (Burch.) Spreng., Syst. Veg. 4(2): 143 (1827).
- Rhizemys montana (Burch.) Raf., Fl. Tellur. 4: 26 (1838).
- Testudinaria elephantipes f. montana (Burch.) G.D.Rowley, Natl. Cact. Succ. J. 28: 6 (1973).
Примітки
ред.- ↑ Dioscorea elephantipes (L'Hér.) Engl. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
- ↑ Threatened Species Programme | SANBI Red List of South African Plants. redlist.sanbi.org. Архів оригіналу за 15 січня 2017. Процитовано 16 жовтня 2020.
- ↑ Dioscorea elephantipes | elephant's foot/RHS Gardening. www.rhs.org.uk (en-gb) . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ AGM Plants March 2020 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Dioscorea elephantipes. www.botanicwonders.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Tropicos. www.tropicos.org. Процитовано 8 листопада 2020.