Діого Бернардес

португальський поет епохи Відродження

Діо́го Берна́рдес (також Діоґу Берна́рдеш; порт. Diogo Bernardes, до реформи 1911 року були варіанти порт. Bernaldez, Bernárdez.; бл. 1530—1596?/1605?) — португальський поет епохи Відродження, дипломат; один з представників поетичної школи Франсішку ді Са-ді-Міранди й пасторальної поезії португальської літератури кінця XVI — початку XVII століть.

Діого Бернардес
Diogo Bernardes, retrato.jpg
Народився 1530 або 1540
Понте-да-Барка
Помер 1605[1] або 1596
Країна Flag of Portugal (1578).svg Португалія
Діяльність поет
Знання мов португальська
Напрямок Відродження
Брати, сестри  • Агостіньо Пімента

З життєписуРедагувати

Ані рік, ані місце народження Діого Бернардеса достеменно не відомі. Деякі біографи, включаючи Теофілу Брагу, вважали, що поет народився у Понті-ді-Лімі, за іншими джерелам — у Понті-да-Барці. Припускають, Бернардес народився між 1530 і 1540 роками, а помер, згідно з даними біографів, у 1596 році в Лісабоні, згідно з іншими дослідженнями — у 1605 році. К. Міхаеліс ді Вашконселуш визначала життєвий шлях Бернардеса 1520—1605 роками, а А.-Ж. Сарайва і О. Лопеш — близько 1530—1594/1595 роками. Сарайва і Лопеш вважали, що поет народився у Понті-да-Барка, де він прожив тривалий час, виконуючи обов'язки нотаріуса. Брага відмічав, що поет повинен був народитися до 1540 року, оскільки точно відомо, що тоді народився його молодший брат Агостіньо Піментаордені капуцинів — брат Агостіньо да Круш; 1540—1619).

До кінця невідомо, де і яку освіту отримав поет. Обіймав різні посади при дворах португальських королів Себаштіана й Філіпа ІI. Себаштіан відправив Бернардеса секретарем посольства до Філіпа II. Бернардес перебував з-поміж португальської знаті при Себаштіані під час фатальної битви при Алкасер-Кібірі (1578), після якої тривалий час перебував у полоні, поки його не викупили. Філіп ІI, який покровительствував португальцям, зустрів Бернардеса з почестями і призначив йому пенсію.

ТворчістьРедагувати

Брага писав, що поезія Бернардеса була недооціненою, перебуваючи у затінку слави творів Камоенса. Сарайва і Лопеш відносили творчість Бернардеса до маньєризму. Тоді як Камоенс своїми поетичними емблемами обрав Тежу і Мондегу, Са-ді-Міранда — Нейву (Neiva), Діого Бернардес увійшов у історію португальської літератури як «поет Ліми», оспівуючи красу рідних місць Мінью-Ліми.

Сарайва і Лопеш дали лаконічну характеристику поезії Бернардеса:

  Типовими темами поета виступали божественне кохання, насичене петраркістськими парадоксами, саудаде, тобто тяжіння до смутної ностальгії, коли поет лишався наодинці з лісовими просторами провінції Міню, її скелями та ущелинами, де народжуються річки, плин яких нагадує як потоки сліз, так і незворотну ходу часу. Останні роки життя поетові було притаманне розчарування у всіх земних надіях, а релігійний запал набув тону примирення, що вже ніяк не відзначалось оригінальністю.  

Колеги по поетичному цеху, зокрема Антоніо Феррейра і Са-ді-Міранда, висловлювались про творчість Діого Бернардеса схвально, але дехто звинувачував його у плагіаті 5 еклог і поеми Santa Ursula Камоенса. Втім, з'ясування авторства поезії доби Відродження є досить проблематичним. Камоенсу насправді приписували чимало творів, яких він не створював.

К. Міхаеліс де Вашконселуш для антології «100 кращих поетичних творів португальської мови» з творів Бернардеса відібрала 5 віршів: еклогу «Сілвіа», елегію, поетичний лист до свого рідного брата Агостіньо Піменти та 2 інших.

ВиданняРедагувати

Твори поета розходилися в рукописах. У перше друковане видання 1594 року увійшло 57 сонетів, 11 елегіїй, епіграми, станси, секстини, еклоги, оди, пісні. Другий збірник включав 20 еклог і 33 поетичних листа (Cartas). Перший такий лист був адресований Са-ді-Міранді. Третя антологія містить 133 сонета, секстини, пісні, елегії, епіграми, інші жанри португальської поезії. Дані публікації неодноразово перевидавались, але по праву поезії Бернардеса були оцінені у XVII столітті. Одне з перевидань — Кансіонейру Луїша Франку Коррейї (O cancioneiro de Luís Franco Correia), представлена на сайті Національної бібліотеки Португалии, і її упорядкування датується 1557—1589 роками. Останнє фундаментальне тритомне видання побачило світ у 1945—1946 роках.

Перше друковане видання 1594 року
  • Bernardes D. Varias rimas ao Bom Jesus : e a Virgem gloriosa sua May [sic] e a sanctos particulares ; com outras mais de honesta & proueitosa lição... / por Dioguo Bernardez : / Diogo Bernardes. — 1.ª edição. — Lisboa : Simão Lopez, 1594. — ([4], 108 f.) 212 p.
Пізніші антології
  • Bernardes D.O Lyma : de Diogo Bernardez em o qual se contem as suas eglogas & cartas : / Diogo Bernardes. — 1.ª edição. — Lisboa : Simão Lopez, 1596. — (163 f.) 326 p.
  • Bernardes D. Rimas varias. Flores do Lima : / Diogo Bernardes / a custa de Esteuão Lopes, mercador de liuros. — 1.ª edição. — Lisboa : Manoel de Lyra, 1597. — ([7], 183 f.) 380 p.
  • Bernardez D. Egloga Sylvia. Elegia. Carta Ao Padre Frey Agostinho // As cem melhores poesias (líricas) da lingua portuguesa : Escolhidas por Carolina Michaëlis de Vasconcelos : / Diogo Bernardes / Carolina Michaëlis de Vasconcellos. — Lisboa ● Rio de Janeiro ● Paris ● Berlin ● Bruxelles ● Lausanne ● London & Glasgow : Ferreira ● Da Silva e C. ● A. Perche ● Wilhelm Weicher ● Émile Groenveldt ● Edwin Frankfurter ● Gowans & Gray, Ltd, 1910. — P. 154—167. — xx + 236 p.

ПриміткиРедагувати

Джерела, посилання та літератураРедагувати

  • Diogo Bernardes (pt). Infopédia. Dicionários Porto Editora. Процитовано 2020-02-09.  (порт.)
  • Obras digitalizadas de Bernardes, Diogo (pt). BNP. Процитовано 2020-02-09. 
  • Braga Th. Livro II. Capitulo IV. Diogo Bernardes // Historia dos quinhentistas : Vida de Sá de Miranda e sua eschola : / Theófilo Braga. — 1.ª edição. — Porto : Imprensa Portugueza, 1871. — P. 244—310. — 328 p. (порт.)
  • Bernardes, Diogo Pimenta // Diccionario Da Lingoa Portugueza : Lisboa : Officina da Academia Real das Sciencias de Lisboa, 1793. — Vol. 1. — P. LXIX. — CCIV+545 p. (порт.)
  • Peteira E., Rodriques G. Bernardes (Diogo) // Portugal : diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico : in VII vol. / Peteira, Esteves & Rodriques, Guilherme. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 313—314. — 1280 p. (порт.)
  • Saraiva A. J., Lopes Ó. História da Literatura Portuguesa : / António José Saraiva, Óscar Lopes. — 13ª ed. corrigida e actualizada. — Porto : Porto Editora, 1985. — 1218 p. (порт.)