Діна Верні
Діна Верні (Dina Vierny) (25 січня 1919, Кишинів[6][7][8][9] — 20 січня 2009, Париж) — французька галеристка, співачка та натурниця. Кавалерка Ордену Почесного Легіону.
| Діна Верні | |
|---|---|
| фр. Dina Vierny | |
 | |
| Народилася |
25 січня 1919[1][2][…] Кишинів, Королівство Румунія |
| Померла |
20 січня 2009[4][1][…] (89 років) Неї-сюр-Сен[5] |
| Країна |
 Королівство Румунія Франція |
| Діяльність | кураторка |
| Знання мов | французька[2] |
| У шлюбі з | Sacha Viernyd і Jean Lorquind |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0896814 |
ЖиттєписРедагувати
Народилася в єврейській родині музикантів. Батько — Яків Айбіндер (1889, Кишинів — 1943, Аушвіц)[10][11][12] був піаністом, мати — музиканткою, а тітка — оперною співачкою. У 5 років з сім'єю емігрувала до Франції.
Народила двох синів — Олів'є Лоркін, директор паризького Музею Майоль, та історик мистецтва Бертран Лоркін, куратор музею.
Померла в Парижі, за п'ять днів до 90-річчя.
Мистецька діяльністьРедагувати
У 15 познайомилвсь зі скульптором Арістидом Майолем і стала його натурницею. Зображена в стилі ню в бронзі та мармурі в його композиціях «Ріка», «Повітря», «Гармонія». Також позувала для Анрі Матісса, П'єра Боннара, Рауля Дюфі. Приятелювала з Андре Бретоном, Марселем Дюшаном, Сержем Поляковим, Сергієм Шаршуном.
В 1944 році успадкувала все майно скульптора після його загибелі в автокатастрофі. У1947 році Діна Верні відкрила власну галерею в Парижі на вулиці Жакоб. У 1995 році заснувала музей Майоля (фонд Діни Верні, вулиця Гренель, 61). У галереї Верні пройшли вистави радянських нонконформістів Іллі Кабакова, Еріка Булатова, Володимира Янкилевського.
Документальний фільм про Діну Верні зняла Ольга Свіблова в 1995 році[13].
Також Діна Верні відома як виконавиця табірних пісень.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #132738120 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://www.guardian.co.uk/artanddesign/2009/feb/04/obituary-art-dina-vierny
- ↑ Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції — 1946.
- ↑ Le Monde - Toute l’actualité en continu. Le Monde.fr (fr-FR).
- ↑ CHORALE POPULAIRE DE PARIS: «FREQUENCES VOCALES». L'Humanité (фр.). 20 травня 1992.
- ↑ The Times & The Sunday Times. www.thetimes.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ Dinah Vierny. IMDb. Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 24 січня 2009.
- ↑ Jacob Aibinder. Архів оригіналу за 10 лютого 2009.
- ↑ ALPHABETICAL SORTING OF THE PEOPLE DIED IN DEPORTATION (COUNTRY OF BIRTH: ROMANIA). Архів оригіналу за 11 лютого 2009.
- ↑ Chase, Chris (31 жовтня 2004). The Woman in Red and the Legacy of Maillol. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ Ольга Львівна Свіблова біографія, Режисер і автор сценаріїв документальних фільмів (вибірково). www.people.su.
Див. такожРедагувати
- Сайт музею Майоля ― фонду Діни Верні
- Сайт галереї Діни Верні
- [1] [Архівовано 12 березня 2008 у Wayback Machine.]
- На сайті IMDB [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.]