Дятел-смугань жовтобровий
| Дятел-смугань жовтобровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець (штат Еспіриту-Санту, Бразилія)
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Piculus aurulentus (Temminck, 1821)[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дятел-смуга́нь жовтобровий[3] (Piculus aurulentus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[4]. Мешкає в Південній Америці. Утворює надвид з жовтовусим дятлом-смуганем.
Опис ред.
Довжина птаха становить 21-22 см, вага 68 г. Верхня частина тіла оливково-золота, нижня частина тіла оливкова, поцяткована білими смужками. Через очі проходять оливково-зелені смуги, над очима жовті "брови". Довгі темно-зелені стернові пера мають клиноподібну форму і слугують опорою при вертикальному русі по стовбуру дерева. У самців тім'я, потилиця і лоб яскраво-червоні, у самок лише потилиця. І у самців, і у самиць щоки червоні. Дзьоб сірий, очі червонувато-карі, лапи зеленувато-сірі.
Поширення і екологія ред.
Жовтоброві дятли-смугані поширені на південному сході Бразилії, на сході Парагваю і на північному сході Аргентини. Спостерігалися на крайній півночі Уругваю. Живуть в тропічних лісах. В Бразилії спостерігаються на висоті до 2000 м над рівнем моря, в Аргентині і Парагваї спостерігаються на значно нижчих висотах.
Поведінка ред.
Жовтоброві дятли-смугані живуть поодинці або парами. Харчуються комахами та їх личинками, іноді доповнюють раціон плодами. Шукають їжу на землі та у гнилій деревині. Сезон розмноження триває в Бразилії з серпня по листопад. Дупла створюють в стовбурах дерев на висоті до 7 м над землею.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Жовтобровим дятлам-смуганям загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Piculus aurulentus. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ Coenraad Jacob Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux: pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon (Tafel 66, Figur 2 & Text). Bd. 4, Nr. Lieferung 10, Legras Imbert et Comp., Straßburg 1821 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.
Джерела ред.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World, Jacamars to Woodpeckers. Band 7, Lynx Edicions, 2002, ISBN 978-84-87334-37-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |