Дьєрдь Долгаї (угор. Dolhay György; 1652 — 1708) — останній представник роду Долгаї, власник величезних володінь в долинах річок Боржава, Іза та Вішеу, площа яких становила близько 400 000 акрів.[1]

Дьєрдь Долгаї
Псевдо угор. Dolhay György
Народився 1652(1652)
Помер 1708(1708)
Хуст
Місце проживання ДовгеХуст
Діяльність ішпан комітату Мармарош
Термін 17031705
Рід Долгаї
Батько Пал Долгаї
Мати Борбала Кекенешдь
У шлюбі з Крістіна Чебі Поґані
Герб

Участь у національно-визвольній війніРедагувати

Дьєрдь Долгаї був прихильником «короля куруців» — Імре Текелі, з яким мав родинні зв’язки по материнській лінії Бетлен—Редей. Протягом 1703–1711 років брав активну участь у національно-визвольній війні. Був призначений Ференцом ІІ Ракоці ішпаном комітату Мармарош та каштеляном Хустського замку[1]. Обіймав цю посаду протягом 17031705 років.

СпадщинаРедагувати

Дьєрдь Долгаї помер у 1708 році[1]. Похований в крипті Єлизаветинського костелу м. Хуст[2].

Єдина дочка Дьєрдя померла у ранньому віці. Відтак після смерті Дьєрдя Долгаї розпочалась боротьба за його спадщину. Судова тяганина тривала між землевласником з роду Телекі та родичами Дьєрдя — родиною Петровай де Долгаї. Зрештою власником маєтків Дьєрдя Долгаї в долині Боржави став граф Ласло Телекі.


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Filipașcu Alexandru. Înstrăinarea unor familii şi averi Maramureşene prin încuscrirea cu străinii. // Transilvania, an. LXXIII, nr. 10. Sibiu, 1942. p.744-747
  2. Petrovay György. A Dolhay család eredete, leszármazása és története (1366-1708) // Turul, (XI). Budapest, 1893