Дуополія (грец. δύο (два) + грец. πωλεῖν (продавати)) — вид олігополії, ситуація на ринку, за якої пропозиція представлена лише двома виробниками (постачальниками). Через свою простоту це найбільш вивчена форма олігополії.[1]

Економічні моделі

ред.

Існує дві основні моделі дуополії[1]:

  • Дуополія Курно, в якій припускається що два виробники вважатимуть рівень виробництва одне одного незмінними, і прийматимуть свої рішення відповідно.
  • Модель Бертрана, в які при конкуренції, фірми вважають що конкурент не змінить ціну. Коли обидві фірми використовують таку логіку, вони приходять до рівноваги Неша.

Характеристики дуополії

ред.
  1. Наявність лише двох продавців
  2. Взаємозалежність: якщо будь-яка фірма вносить зміни в ціну або рекламну схему, інші фірми також повинні дотримуватися цього, щоб залишатися в конкуренції.
  3. Наявність елементів монополії: доки продукти диференційовані, фірми користуються певною монопольною владою, оскільки кожен продукт матиме певну кількість лояльних клієнтів.
  4. Є дві популярні моделі дуополії, тобто модель Курно і модель Бертрана.

Приклади

ред.

В реальності чисті дуополії майже не існують, але можна знайти приклади квазідуополій (коли існує понад два конкуренти, але всі інші настільки незначні що ними можна знехтувати). Найбільш відомі:

  • Intel та AMD на ринку CPU
  • Nvidia та AMD на ринку GPU
  • Airbus та Boeing на ринку комерційних авіалайнерів
  • Android та iOS на ринку мобільних операційних систем
  • [[Visa] та MasterCard на ринку платіжних карток

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Serrano, R.; Feldman, A. M. (2013). Lesson 13. Duopoly. A Short Course in Intermediate Microeconomics with Calculus (PDF). Cambridge: Cambridge University Press. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.