Відкрити головне меню

Ко́сть Володи́мирович Дубня́к (* 14 (27) травня 1890(18900527), Миргород — † 3 серпня 1948) — український бібліограф, географ, економіст, краєзнавець.

Дубняк Кость Володимирович
Дубняк Кость Володимирович.jpg
Народився 14 (27) травня 1890(1890-05-27)
Миргород
Помер 3 серпня 1948(1948-08-03) (58 років)
каторжні роботи
Діяльність географ, бібліограф, економіст, краєзнавець
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Сфера інтересів географія, краєзнавство
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання професор

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

ЖиттєписРедагувати

В Миргороді здобув середню освіту, продовжував навчання у Полтавській духовній семінарії, московському Лазаревському інституті східних мов, Московському комерційному інституті — був відрахований «за неблагонадійність». 1914 року закінчив Харківський університет — природничий відділ фізико-математичного факультету; працював на Полтавщині — викладав географію в Кобеляках та Миргороді.

1918 року переїздить до Полтави, викладає економічну географію в кооперативному і сільськогосподарському технікумах. Протягом 1919—1924 років — професор Полтавського інституту народної освіти; одночасно завідував редакційним відділом Полтавського державного видавництва та очолював Бібліографічну комісію сільськогосподарського наукового комітету при НКЗС Раднаркому УРСР.

У 1924—1934 роках жив і працював у Харкові — як професор Харківського інституту народної освіти. З 1925 року — постійний чден Українського комітету краєзнавства, від 1927-го — співробітник географічної секції Інституту української наукової мови й антропогеографічного та краєзнавчого відділів Інституту географії та картографії ВУАН.

В 1927—1934 — заступник директора Українського науково-дослідного інституту географії та картографії.

Після ліквідації Українського науково-дослідного інституту географії та картографії у 1930-х роках йому вдалося уникнути переслідувань карального апарату. 1934 року виїхав до Сталінграду — працює в педагогічному інституті професором кафедри географії — разом з київським професором Антоном Синявським, і полтавським Михайлом Самбікіним.

В часи війни повертається до Харкова, активно розвиває діяльність у «Просвіті». Був заступником директора Харківських професійних гідрометеорологічних курсів. Арештований в лютому 1945 року. В червні того ж року засуджений на двадцять років каторжних робіт. Помер 3 серпня 1948 року в місцях позбавлення волі. Нереабілітований.

Творчий доробокРедагувати

Є теоретиком виробничого краєзнавства.

Брав участь у роботі Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції. Був постійним членом Українського комітету краєзнавства.

Його перу належить чимало публікацій з питань теорії та методики краєзнавчої роботи, в цілому близько 70 праць.

Зокрема,

  • «Російсько-український словник термінів народознавства та географії», 1917,

надруковані його статті в журналі «Краєзнавство»:

  • «Вивчення продукційних сил і краєзнавство» — 1927,
  • «Районування і краєзнавство» — 1927,
  • «Підвищення врожайності і краєзнавство» — 1928.

ДжерелаРедагувати