Дрімлюга суматранський

вид птахів
Дрімлюга суматранський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Дрімлюга (Caprimulgus)
Вид: Дрімлюга суматранський
Caprimulgus concretus
Bonaparte, 1850
Посилання
Вікісховище: Caprimulgus concretus
Віківиди: Caprimulgus concretus
EOL: 1178166
ITIS: 555594
МСОП: 22689993

Дрімлюга суматранський[2] (Caprimulgus concretus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис ред.

Довжина птаха становить 21-22 см. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована каштановими плямками, "комір" на шиї відсутній. Крила темно-коричневі зі світлими краями, поцятковані каштановими і охристими плямками. спина темна, пера на ній мають широкі охристі края. Під дзьобом білі "вуса", на горлі біла пляма. Нижня частина тіла коричнева, поцяткована каштановими смугами, живіт і боки охристі, поцятковані коричневими смугами. Крайні стернові пера на кінці білі, на крилах білі плями відсутні. У самиць білі плями на хвості зазвичай також відсутні. Голос — низький, скорботний крик "вау-уу", друга нота має нисхідний тон. Цей крик можна почути на світанку, у присмерках та місячними ночами.

Поширення і екологія ред.

Суматранські дрімлюги мешкають на Суматрі, Калімантані та на острові Белітунг, в Індонезії, Малайзії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження триває з березня по травень.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція суматранських дрімлюг становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Caprimulgus concretus. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.