Дрімлюга парагвайський

вид птахів
Дрімлюга парагвайський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Antrostomus
Вид: Дрімлюга парагвайський
Antrostomus sericocaudatus
Cassin, 1849
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Caprimulgus sericocaudatus
Посилання
Вікісховище: Antrostomus sericocaudatus
Віківиди: Antrostomus sericocaudatus
ITIS: 555555
МСОП: 22689798
NCBI: 190662

Дрімлюга парагвайський[2] (Antrostomus sericocaudatus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

 
Парагвайський дрімлюга

Довжина птаха становить 24-30 см, вага 53-83 г. Тім'я і потилиця сильно поцятковані чорними смужками, обличчя чорнувате, на боках чорувато-руді плями. На задній частині шиї рудувато-коричневий "комір". спина, надхвістя і верхні покривні пера хвоста чорнувато-коричневі, поцятковані охристими і коричневими плямами. Груди чорнувато-коричневі, поцятковані короткими коричневими смужками, живіт чорнувато-коричневий, поцяткований охристими плямами[3].

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія ред.

Парагвайські дрімлюги мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах Амазонії та у вологих атлантичних лісах. Зустрічаються на висоті від 82 до 913 м над рівнем моря в Амазонії та на висоті від 227 до 1200 м над рівнем моря в регіоні Атлантичного лісу[5]. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження триває з серпня по грудень[6][7].

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Antrostomus sericocaudatus. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Holyoak, D. T. (19 липня 2001). Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. Google Books: OUP Oxford. с. 407—408. ISBN 9780198549871.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 06 травня 2022.
  5. Bodrati, Alejandro (25 січня 2018). Reproductive biology and distribution of the Silky-tailed Nightjar(Antrostomus sericocaudatus sericocaudatus) in Argentina (PDF). The Neotropical Ornithological Society. 29: 1—11.
  6. Wilkinson, Fiona A. (September 2009). Observations on the Breeding Biology of the Silky-Tailed Nightjar (Caprimulgus sericocaudatus mengeli). The Wilson Journal of Ornithology. 121 (3): 498—505. doi:10.1676/05-103.1. JSTOR 20616937. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022 — через JSTOR.
  7. Smith, Paul A. (8 жовтня 2018). Deceptive nest defence in ground-nesting birds and the risk of intermediate strategies. PLOS ONE. 13 (10): 2. Bibcode:2018PLoSO..1305236S. doi:10.1371/journal.pone.0205236. PMC 6175515. PMID 30296281.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)