Дрізд чорноголовий
| Дрізд чорноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turdus celaenops Stejneger, 1887 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дрізд чорноголовий[2] (Turdus celaenops) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Японії[4]. Раніше вважався підвидом золотистого дрозда, однак був визнаний окремим видом.
Опис
ред.Довжина птаха становить 23 см. У самців голова, горло і верхня частина грудей чорні, груди іржасто-руді, боки і середина живота білі. Верхня частина тіла коричнева, крила і хвіст чорнуваті. У самиць голова коричнева, горло біле, поцятковане чорними смужками. Дзьоб жовтий, навколо очей жовті кільця.
Поширення і екологія
ред.Чорноголові дрозди мешкають на островах Ідзу (за винятком островів Дзунан), а також на острові Якусіма та на островах Токара. Частина птахів взимку мігрує на північ, на острів Осіма та на півострів Ідзу.
Чорноголові дрозди живуьть в широколистяних лісах і рідколіссях з густими кронами і рідким чагарниковим підлісом, на узліссях, на полях і в садах. Уникають лісів з бамбуковим підліском. На острові Якусіма птахи також живуть в мішаних ялівцево-рододендронових лісах. Живляться комахами та іншими безхребетними, взимку також ягодами і насінням. Сезон розмноження на острові Міяке триває з березня по липень з піком в травні. Чорноголові дрозди гніздяться на деревах, в кладці 3-4 блакитних, поцяьткованих коричневими плямками яйця. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція чорноголових дроздів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує хижацтво з боку сибірських мустел, великодзьобих ворон і котів, а також знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Turdus celaenops: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 липня 2022.
- ↑ Clement, Peter (2001). Thrushes. Princeton University Press. ISBN 978-0691088525.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |