«Дружина фараона» (нім. Das Weib des Pharao) — німий історичний німецький кінофільм режисера Ернста Любіча, знятий у 1922 році. Стрічка була останньою роботою Любіча перед перед його еміграцією до Голлівуду у 1923[1].

Дружина фараонаPicto infobox cinema.png
Das Weib des Pharao
The Loves of Pharaoh 1922 newspaperad.jpg
Жанр драма, історичний
Режисер Ернст Любіч
Сценарист Норберт Фальк,
Ганнс Кралі
У головних
ролях
Еміль Яннінгс
Пауль Бінсфельдт
Фрідріх Кюне
Оператор Теодор Шпаркуль,
Альфред Гансен
Композитор Едуард Кюннеке,
Гуго Різенфельд
Художник Курт Ріхтер
Кінокомпанія Ernst Lubitsch-Film
Europaische Film-Allianz
Тривалість 110 хв.
100 хв. (реставрована версія)
Мова німий
Країна Веймарська республіка Веймарська республіка
Рік 1922
IMDb ID 0013741
Рейтинг IMDb 6.7/10 stars
Сайт фільму
CMNS: Дружина фараона на Вікісховищі

СинопсисРедагувати

Фараон-тиран Аменес (Еміль Яннінгс) сильно закоханий в грецьку рабиню Феоніду і відмовляється повернути дівчину її законному власникові — ефіопському цареві Самлаку (Пауль Вегенер). З цієї причини між обома народами виникає кривава війна. Проте Феоніда не кохає фараона і віддає перевагу юнаку на ім'я Рамфіс. Та, коханців, яким слід було здолати усі знегоди, закидає каменями натовп, а Аменес помирає чи то від серцевого нападу, чи то від нервового виснаження[2].

ВиробництвоРедагувати

Для зйомок фільму на околиці Берліна були побудовані повномасштабні декорації «єгипетського» міста — фортечні ворота, вулиця, площа, палац фараона. Декорації і розкішні костюми були створені постійним художником Любіча Алі Губертом. Для участі у фільму було задіяно більше 10 0000 статистів. Зйомки велися декількома камерами, одна з яких була встановлена у гондолі повітряної кулі. Основним технічним нововведенням було використання нових американських освітлювальних ламп для зйомки нічних і темних сцен.

В роляхРедагувати

 Актор/акторка   Роль 
Еміль Яннінгс Аменес, цар Єгипту
Пауль Бінсфельдт Менон, візир
Фрідріх Кюне Верховний жрець
Альберт Бассерман Сотіс, зодчий
Гаррі Лідтке Рампис, син Сотіса
Пауль Вегенер Самлак, цар ефіопів
Ліда Салмонова Македа, донька Самлака
Дагні Зервайс Феоніда, рабиня-гречанка
Даґні Сервес Теоніс

Прем'єраРедагувати

РеконструкціяРедагувати

Довгий час існувала лише чорно-біла скорочена версія фільму. Роботи по реставрації цієї стрічки і пошуку бракуючих частин зайняли майже 10 років. Та все ж 600 з майже 3000 метрів плівки так і залишилися не знайденими. Але це не єдиний шматок, а окремі невеликі фрагменти по усьому фільму. При відновленні вони були заповнені написами пояснень і фотографіями. У 2011 році відбулася прем'єра відреставрованої версії в Новому Берлінському музеї з оркестром, який виконував музику Едуарда Кюннеке, написану спеціально для фільму у 1921 році. Одночасно ця відреставрована версія була показана телевізійним каналом ARTE[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Restored Ernst Lubitsch film hits the big screen in Los Angeles. Los Angeles Times. 18 October 2011. Процитовано 27.01.2015. 
  2. З. Кракауер, 1977, с. 55-56

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати