Дрожжин Іван Васильович

політик

Іван Васильович Дрожжин (нар. 1891(1891), село Муравйово Дмитровського повіту Московської губернії, тепер Дмитровського району Московської області, Російська Федерація — розстріляний 27 липня 1941, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Рязанської губернської ради, відповідальний секретар Рязанського та Костромського губернських комітетів РКП(б), член ЦВК СРСР. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1930—1934 роках.

Дрожжин Іван Васильович
Народився1891
Муравйово, Дмитров[d], Дмитровський район, Moscow Okrugd, Московська область
Помер27 липня 1941(1941-07-27)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
УчасникПерша світова війна
ПартіяВКП(б)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Біографія

ред.

Народився в родині робітника. Освіта неповна середня.

Працював ткачем, був членом профспілки текстильників.

Служив у російській армії, учасник Першої світової війни. Демобілізований за інвалідністю.

Повернувшись з фронту, три роки працював водієм трамвая в Москві.

Член РСДРП(б) з квітня 1917 року.

З 1917 року — комісар у справах торфу, член президії Московської ради.

У грудні 1919 — січні 1921 року — голова виконавчого комітету Хамовницької районної ради міста Москви.

З січня 1921 року працював нa Московсько-Казанській залізниці для «спостережень і контролю за просуванням хлібних вантажів до Москви».

16 грудня 1921 — 18 квітня 1922 року — голова виконавчого комітету Рязанської губернської ради.

У березні 1922 — травні 1923 року — відповідальний секретар Рязанського губернського комітету РКП(б).

У травні 1923 — травні 1924 року — відповідальний секретар Костромського губернського комітету РКП(б).

Потім — секретар Московської губернської ради профспілок.

З 1934 по серпень 1937 року — директор Шатурської районної електростанції Московської області.

До листопада 1939 року — заступник керуючого тресту «Волгоелектромережбуд»

6 листопада 1939 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 6 липня 1941 року до страти, розстріляний 27 липня 1941 року. Похований на полігоні «Комунарка» поблизу Москви.

6 жовтня 1956 року посмертно реабілітований.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.