Дрезденський вівтар
Дрезденська вівтар — триптих виконаний німецьким художником епохи Відродження Альбрехтом Дюрером. Він був створений між 1496 та 1497 роками. Можливо робота над триптихом продовжувалася також у 1503—1504 роках. Зараз він експонується у Дрезденській картинній галереї.
| Дрезденський вівтар Dresden Altarpiece | |
 | |
| Автор | Альбрехт Дюрер |
|---|---|
| Час створення | 1496-1497 також можливо 1503-1504 |
| Розміри | 117 x 96 (центральна частина), 114 x 45 (віконниці) |
| Матеріал | темпера на канві |
| Місцезнаходження | Галерея старих майстрів (Дрезден) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дрезденський вівтар |
Історія ред.
Триптих був одним з перших замовлень отриманих від Фредеріка III, курфюрста Саксонії. Його замовили разом із поліптихом «Сім скорбот» та портретом Фрідріха III Саксонського. Дюрер познайомився з курфюрстом під час короткого перебування останнього в Нюрнберзі в квітні 1496 року.
Триптих мав розміщуватися в каплиці Віттенберзького замку і спочатку повинна була бути лише центральна панель із зображенням Марія з Немовлям[1]. Використання темпери (в районі, де досить поширений олійний живопис), переважно пов'язують з потребою швидкого завершення роботи над триптихом[2].
Дві бічні віконниці були додані пізніше у 1503—1504 роках, можливо, після епідемії чуми[3]. Такому припущенню сприяють зображнені сюжети: святий Себастьян, покровитель заражених, та святий Антоній Ігумен, захисник від ерготизму.
Датування та атрибуція бічних віконниць й досі викликає суперечки в середині професійних мистецтвознавців[2].
Опис ред.
На відміну від більшості тогочасних триптихів, бокові віконниці не могли закриватися через використання полотна.
В центральній частині зображена Богородиця, яка поклоняється малому Ісусу, що спить на подушці над широким парапетом.
Книга, що лежить біля нього уособлює Святе писання, а груша є алегоричним зображенням первородного гріха . Зовнішній вигляд Богородиці нагадує твори Дірка Баутса, а також твори Скварчоне і Андреа Мантенья. Цілком ймовірно, що на триптиху Дюрер зобразив свою дружину Агнес Фрей[2].
Кімната позаду Богородиці й Ісуса має ширококутну перспективу. Вона умовно розширюється на інші кімнати з майстернею святого Йосифа, а міський пейзаж з'являється з вікна. Верхню частину сцени населяють ангели: одні тримають корону Богородиці в повітрі, а інші поширюють пахощі з кадила. Бічні панелі також містять численні путто на задньому плані. Але велика різниця в стилі могла вказувати на роботу помічників художника[2].
Галерея ред.
-
Гравюра авторства Карла Фрідріха Сайферта -
Святий Себастьян -
Богородиця з маленьким Ісусом -
Святий Антоній Ігумен -
_Galeriewerk_B%C3%BCrkner_13.jpg)
_(14593568439).jpg)
Примітки ред.
- ↑ Дрезденський вівтар – Альбрехт Дюрер. jyvopys.com (амер.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ а б в г Costantino Porcu, ред. (2004). Dürer. Milan: Rizzoli.
- ↑ Дрезденський вівтар, Альбрехт Дюрер - Німецький живопис - 2020. uk.thepvaaartplace.net (укр.). Процитовано 7 травня 2020.
Джерела ред.
- Costantino Porcu, ред. (2004). Dürer. Milan: Rizzoli.
