Драговіти — середньовічне південнослов'янське плем'я, що оселилося на початку VII ст. на заході від Салонік.

Візантійська печатка XI століття "krites (цивільного намісника) Драговітів"

В 616 році союз слов'янських племен, на чолі з драговитським архонтом Хацоном (можливо коротка форма від ім'я Хотимир), влаштовують безуспішну облогу Солуні. Греки взяли архонта Хацона в полон і казнили його[1]. В облозі Солуні слов'янами 676678 років вони теж брали участь, але пригадуються лише одного разу в зв'язку з рішенням про початок будування обложних знарядь. Сам штурм, згідно з джерелами, здійснювався силами рінхинів та сагудатів. Або драговити були залучені лише тимчасово, або вони входили в склад об'єднання рінхинів і в усіх останніх випадках ховалися за їх ім'ям.

Після відновлення влади Візантії на Балканах в землях драговитів з IX ст. відома єпископія Другувитія, а з другої половини X ст. — фема Другувитія.

ДжерелаРедагувати

  • Чудеса св. Дмитра
  • Curta, Florin (2001). The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region, c. 500–700. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.
  • Nesbitt, John W.; Oikonomides, Nicolas, eds. (1991). Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 1. ISBN 0-88402-194-7.
  • I. Stawowy-Kawka: Historia Macedonii. s. 43.
  1. Stawowy-Kawka, Irena (2014-12-31). The Outbreak of the Albanian‑Macedonian Armed Conflict in 2001 – the Economic Situation. Politeja 11 (4 (30)). с. 281–293. ISSN 2391-6737. doi:10.12797/politeja.11.2014.30.22. Процитовано 2021-05-10.