Відкрити головне меню

«До волі», перша частина книги спогадів Степана Клочурака, що охоплює його життя до 1920 р.

Зміст

Хронологія оприлюдненняРедагувати

У 1936 р. в календарі «Земля і Воля» побачила світ однойменна стаття Клочурака, перед цим у 1926 р. в альманасі «Трембіта» були окремі спогади про Гуцульську республіку. Видана у 1978 р. у видавництві Карпатського Союзу в Нью-Йорку у США (з ілюстраціями Едварда Козака, передмовою д-ра Вікентія Шандора, за мовною редакцією Дмитра Корбутяка. В скороченому варіанті спогади перевидані у 1992 р. як додаток до журналу «Карпатський край» (Ужгород). Повністю перевидані у 2009 р. в Ужгороді видавництвом «Ліра» на кошти Геннадія Москаля. Рукописи наступних частин книги спогадів у другій половині 70-х років були конфісковані органами чехо-словацької та радянської безпеки.

Мотив підготовки спогадівРедагувати

Публікація має характерну присвяту: „Ці свої спомини присвячую Синам нашого народу, які полягли на полі бою на Гуцульщині, під Сіґотом, на Великій Україні й у полоні”. Вступ автора до книжки закінчується отак: „Мрії героїв, що полягли на полі бою, не сповнились так, як вони собі того бажали. Але наш народ, пробудившись раз з віковічного сну, вже ніколи не засне. Ми є свідками того, як від часу перших проблисків волі поширилась у нас національна свідомість. Ми йдемо вперед, і вже немає тої сили в світі, яка б нас на цій дорозі зупинила”. Книжка „До волі” — прекрасний історично-етнографічний опис Ясіня, поповнений яскравими картинами подій 1918-1919 років. В центрі уваги автора — Гуцульська республіка і події навколо неї.

Структура спогадівРедагувати

Ось деякі із 35 розділів книжки: «Як постала Українська Народна Рада в Ясіню?», «Величава маніфестація ясінських гуцулів за приєднання до України», «Збори делегатів Мараморощини в Сиґоті», «Проголошення злуки з Україною в Станіславові», «Гуцульська Республіка», «Представництво угорських українців у Станіславові», «Румунська окупація», «Арешт членів Ясінської Української народної ради» тощо. Кожен з цих розділів містить важливі історичні факти, здебільшого невідомі з дотогочасної літератури. Автор спростовує зокрема твердження радянських істориків про нібито „буржуазно-націоналістичний”, „антинародний” та „куркульський” характер Гуцульської Республіки.

БібліографіяРедагувати

Клочурак С. До волі (Спомини). Передмова В. Шандор. – Карпатський Союз, Інк.: Нью-Йорк, 1978. – 190 стор. Друге видання: Передмова М. Мушинка. – Поліґрафцентр „Ліра”. Ужгород, 2009. – 184 стор.