Відкрити головне меню

Доцин Іван Васильович (*20.06.1958, с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області) — журналіст, видавець, краєзнавець. Член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Заслужений працівник культури України (2007).

Доцин Іван Васильович
Народився 20 червня 1958(1958-06-20) (61 рік)
Комарів, Кельменецький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналіст, видавець, краєзнавець
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений працівник культури України

БіографіяРедагувати

Народився 20 червня 1958 року в селі Комарів Кельменецького Чернівецької області. Після служби в армії закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працював у васильківській газеті «Шлях Ілліча», чорнобильській «Прапор перемоги», київській обласній газеті «Молода гвардія», керівником фотогуртка броварської станції юних техніків, у київській республіканській газеті «Приватна справа». З липня 1995 і до січня 2000 року — кореспондент київського загальнодержавного тижневика «Гарт».

Творча діяльністьРедагувати

Іван Доцин — автор і видавець книг "Пийте, люди, на здоров'я «Поляну купіль!» (1996), «Творці духмяного дива» (1996), «Говорить Київ!..» (1997), «Диво-квіти щедрих душ» (2000), «Творці вітамінного достатку» (2002). Як співавтор і упорядник матеріалів у серії "Броварська минувшина" видав історично-краєзнавчі праці «Бровари — рідне місто моє» (1997), «Праотче сторона у межиріччі Десни й Трубежа» (2003), «Броварська минувшина» (2003), «Історія поселень Броварського краю» (2003).З 1994 року у Броварах очолює видавництво «Водограй».

ДжерелаРедагувати

  • Доцин Іван Васильович // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: біобібліографічний довідник. — Чернівці, 2012. — Вип. 2. — С.89-91.
  • Будьмо патріотами рідної землі: [журналіст І. Доцин підготував книгу «Комарів — штрихи до портрета села», Кельменецький район] // Рідне село. — 1998. — 1 серпня (№ 31). — С.3.