Дорошенко Віталій Миколайович

український військовослужбовець

Віта́лій Микола́йович Дороше́нко — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Віталій Дорошенко
Дорошенко Віталій Миколайович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження9 лютого 1992(1992-02-09)
с. Обложки, Глухівський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, Україна
Смерть25 квітня 2022(2022-04-25) (30 років)
Харківська область, Україна
(у ході російського вторгнення в Україну)
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2017—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Бої за Харків
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Народився 9 лютого 1992 року в селі Обложки Глухівського (нині — Шосткинського району) на Сумщині.

Після закінчення 9 класів у Обложківському НВК навчався у Глухівському агроколеджі СНАУ, де опанував професію техніка-електрика. Після навчання проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Контракт із ЗС України уклав в 2017 році. Проходив військову службу в 27-й реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського на посаді командира бойової машини обслуги реактивної артилерійської батареї.

Загинув 25 квітня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу в районі виконання бойового завдання на Харківщині разом із шістьома побратимами-артилеристами — старшим солдатом Юрієм Химичем та солдатами Віталієм Карасем, Анатолієм Дергаєм, Олександром Куриленком та Денисом Палієм)[1][2].

Поховання стало можливим лише після висновків ДНК-експертизи. Урочисте прощання стало можливим майже через місяць 19 травня 2022 року. Воно проходило в Глухові, а поховали загиблого воїна в рідному селі Обложки Березівської сільської громади[3][4].

Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині загиблого воїна Альоні Дорошенко із сином Владиславом та мамі Світлані Олександрівні, а також дружині загиблого Євгенія Подставки[5].

Родина

ред.

Одружився Віталій Дорошенко після строкової служби в армії, у 2014 році народився син. Обожнював рідні краєвиди, у вільну хвилину насолоджувався рибальством[3].

Нагороди

ред.
  • орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Вшанування пам'яті

ред.

Примітки

ред.
  1. Скрипняк, Анна (26 квітня 2022). У 27-й артбригаді, що базується на Сумщині, повідомили про загибель шістьох побратимів. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  2. Сумські артилеристи втратили сімох побратимів, серед них – глухівчанин Віталій Дорошенко. Глухів.info (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
  3. а б У бою з ворогом загинув артилерист з Сумщини. Панорама (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
  4. Скакун, Сергій (19 травня 2022). У Глухові попрощалися із захисником України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  5. Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». Глухів.info (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
  6. Президент відзначив державними нагородами захисників і захисниць України. Армія.inform (укр.). 8 червня 2022. Процитовано 9 липня 2022.

Джерела

ред.