Дорошенко Віталій Миколайович
Віта́лій Микола́йович Дороше́нко — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Віталій Дорошенко Дорошенко Віталій Миколайович | ||
---|---|---|
Головний сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 9 лютого 1992 с. Обложки, Глухівський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, Україна | |
Смерть | 25 квітня 2022 (30 років) Харківська область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) | |
Національність | українець | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2017—2022 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Ракетні війська та артилерія | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна Бої за Харків | |
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Народився 9 лютого 1992 року в селі Обложки Глухівського (нині — Шосткинського району) на Сумщині.
Після закінчення 9 класів у Обложківському НВК навчався у Глухівському агроколеджі СНАУ, де опанував професію техніка-електрика. Після навчання проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Контракт із ЗС України уклав в 2017 році. Проходив військову службу в 27-й реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського на посаді командира бойової машини обслуги реактивної артилерійської батареї.
Загинув 25 квітня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу в районі виконання бойового завдання на Харківщині разом із шістьома побратимами-артилеристами — старшим солдатом Юрієм Химичем та солдатами Віталієм Карасем, Анатолієм Дергаєм, Олександром Куриленком та Денисом Палієм)[1][2].
Поховання стало можливим лише після висновків ДНК-експертизи. Урочисте прощання стало можливим майже через місяць 19 травня 2022 року. Воно проходило в Глухові, а поховали загиблого воїна в рідному селі Обложки Березівської сільської громади[3][4].
Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині загиблого воїна Альоні Дорошенко із сином Владиславом та мамі Світлані Олександрівні, а також дружині загиблого Євгенія Подставки[5].
Родина
ред.Одружився Віталій Дорошенко після строкової служби в армії, у 2014 році народився син. Обожнював рідні краєвиди, у вільну хвилину насолоджувався рибальством[3].
Нагороди
ред.- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Вшанування пам'яті
ред.Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки
ред.- ↑ Скрипняк, Анна (26 квітня 2022). У 27-й артбригаді, що базується на Сумщині, повідомили про загибель шістьох побратимів. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Сумські артилеристи втратили сімох побратимів, серед них – глухівчанин Віталій Дорошенко. Глухів.info (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ а б У бою з ворогом загинув артилерист з Сумщини. Панорама (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Скакун, Сергій (19 травня 2022). У Глухові попрощалися із захисником України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». Глухів.info (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Президент відзначив державними нагородами захисників і захисниць України. Армія.inform (укр.). 8 червня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 8 червня 2022 року № 397/2022 «Про відзначення державними нагородами України»