Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська

княгиня-консорт Ангальт-Цербсту

Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Dorothea Hedwig von Braunschweig-Wolfenbüttel), (нар. 3 або 13 лютого 1587 — пом. 16 жовтня 1609) — брауншвейзька принцеса з дому Вельфів, старша донька герцога Брауншвейг-Люнебургу та Брауншвейг-Вольфенбюттеля Генріха Юлія й саксонської принцеси Доротеї, дружина князя Ангальт-Цербсту Рудольфа.

Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Dorothea Hedwig von Braunschweig-Wolfenbüttel
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Портрет принцеси Доротеї Ядвіґи пензля невідомого майстра, близько 1600 року
11-а княгиня-консорт Ангальт-Цербсту
Початок правління: 29 грудня 1605
Кінець правління: 16 жовтня 1609

Попередник: Анна Померанська
Наступник: Магдалена Ольденбурзька

Дата народження: 3 лютого 1587(1587-02-03)
Місце народження: Вольфенбюттель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 16 жовтня 1609(1609-10-16) (22 роки)
Місце смерті: Цербст, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія
Чоловік: Рудольф Ангальт-Цербстський
Діти: Доротея, Елеонора
Династія: Вельфи, Асканії
Батько: Генріх Юлій Брауншвейг-Люнебурзький
Мати: Доротея Саксонська

БіографіяРедагувати

З'явилась на світ 3[1] або 13 лютого[2] 1587 року у Вольфенбюттелі. Стала єдиною дитиною спадкоємного принца Брауншвейг-Люнебургу та Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха Юлія та його першої дружини Доротеї Саксонської, народившись на другий рік їхнього спільного життя. Матір померла при пологах або за кілька днів після них.

У травні 1589 року батько став правлячим герцогом Брауншвейг-Люнебургу та князем Брауншвейг-Вольфенбюттеля. За кілька місяців після цього він оженився вдруге із юною данською принцесою Єлизаветою. Від цього союзу Доротея Ядвіґа мала кількох єдинокровних братів і сестер. Протягом її життя на батьківщині народилися Фрідріх Ульріх, Софія Ядвіґа, Єлизавета, Ядвіґа, Доротея, Генріх Юлій, Крістіан та Рудольф. Мешкало сімейство у замку Вольфенбюттель.

 
Портрет Рудольфа близько 1610 року

Князь Генріх Юлій був одним з найосвіченіших монархів свого часу: знав кілька європейських мов, був чудовим юристом, архітектором та драматургом. Разом з тим, його правління стало відомим через розквіт полювання на відьом.[3]

У віці 18 років Доротея Ядвіґа була видана заміж за 29-річного правлячого князя Ангальт-Цербсту Рудольфа. Весілля пройшло 29 грудня 1605 у Вольфенбюттелі. Резиденцією пари слугував Цербст. У подружжя народилися чотири доньки, з яких живими були:

  • Доротея (16071634) — дружина герцога Брауншвейга-Вольфенбюттеля Августа, мала п'ятеро дітей;
  • Елеонора (16081680) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбургу Фредеріка, мала п'ятеро дітей.

Померла, народжуючи молодшу доньку, яка з'явилась на світ за годину після смерті матері. Княгиня була похована у кірсі Святого Варфоломія у Цербсті.[4]

Її девізом було: «Страх Бога є початком мудрості» (нім. «Die Furcht des Herrn ist der Weisheit Anfang»).[5]

ГенеалогіяРедагувати

Генріх V
 
 
Марія Вюртемберзька
 
Йоахім II Гектор
 
 
Ядвіґа Ягеллонка
 
 
Генріх IV
 
 
Катаріна Мекленбурзька
 
 
Крістіан III
 
 
Доротея Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юлій
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Бранденбурзька
 
 
 
 
 
 
Август Саксонський
 
 
 
 
 
 
Анна Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Юлій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Ядвіґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Генеалогія Доротеї Ядвіґи Брауншвейг-Вольфенбюттельської [1] (англ.)
  2. Профіль на Thepeerage.com [2] (англ.)
  3. Вельфи. Генріх Юлій [3] (нім.)
  4. Церква Святого Варфоломія [4] (англ.)
  5. Max Lbe: Walsprüche: Devisen und Sinnsprüche, BiblioBazaar, LLC, 2009, S. стор. 11.

ЛітератураРедагувати

  • August B. Michaelis, Julius Wilhelm Hamberger: Einleitung zu einer volständigen Geschichte der Chur- und Fürstlichen Häuser in Teutschland, vol. 3, Meyer, 1785, стор. 674.

ПосиланняРедагувати