Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська

герцогиня-консорт Мекленбург-Штреліцу

Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська (дан. Dorothea Sophie af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Plön), (нар. 4 грудня 1692 — пом. 29 квітня 1765) — данська принцеса з Ольденбурзької династії, донька герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонського Йоганна Адольфа та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Доротеї Софії, дружина герцога Мекленбург-Штреліцу Адольфа Фрідріха III.

Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
дан. Dorothea Sophie af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Plön
Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
Портрет Доротеї Софії пензля невідомого майстра
3-а герцогиня-консорт Мекленбург-Штреліцу
Початок правління: 16 квітня 1709
Кінець правління: 11 грудня 1752

Попередник: Крістіана Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська
Наступник: Марія Гессен-Кассельська
(як велика герцогиня̠)

Дата народження: 4 грудня 1692(1692-12-04)
Місце народження: Пльон
Дата смерті: 29 квітня 1765(1765-04-29) (72 роки)
Місце смерті: Фюрстенберг, Священна Римська імперія
Чоловік: Адольф Фрідріх III
Діти: Марія Софія, Магдалена Крістіана
Династія: Ольденбурги, Мекленбурги
Батько: Йоганн Адольф
Мати: Доротея Софія Брауншвейг-Вольфенбюттельська

БіографіяРедагувати

Народилась 4 грудня 1692 року у Пльоні. Була шостою дитиною та другою донькою в родині герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонського Йоганна Адольфа та його дружини Доротеї Софії Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Мала старших братів Адольфа Августа та Крістіана Карла. Інші діти померли в ранньому віці до її народження.

У 1704 році втратила батька та обох братів. Матір більше не одружувалася. Пльон очолив кузен Доротеї Софії — Йоакім Фрідріх Норбурзький.

 
Портрет Доротеї Софії із чоловіком і донькою, близько 1716 року

У віці 16 років стала дружиною 22-річного герцога Мекленбург-Штреліцу Адольфа Фрідріха III. Весілля відбулося 16 квітня 1709 у Райнфельді. У подружжя народилося двоє доньок:

  • Марія Софія (17101728) — настоятелька Рюнського монастиря у 17191728 роках, одружена не була, дітей не мала;
  • Магдалена Крістіана (17111713) — прожила півтора року.

Доротея Софія мала великий вплив на чоловіка та була відома як «таємний регент».

У 1712 році місто Штреліц згоріло разом із герцозьким замком. Родина після цього тимчасово мешкала у канцелярії Штреліца та літніх будиночках в містечках Канов і Пріперт.

У 1726 році герцогиня змогла зібрати гроші у родичів в Гольштейні, після чого, без відома Адольфа Фрідріха, за допомогою городян Штреліца та архітектора Юліуса Льове, переобладнала мисливський будиночок Глінеке, розширивши його у триповерхову фахверкову будівлю у формі підкови в бароковому стилі.[1] Після того, як роботи були завершені в 1731 році, запросила чоловіка на прогулянку дорогою, яка вела повз реконструйований замок, і представила нову будівлю.[2] Того ж року подружжя там оселилося.

У 1728 році герцогиня заснувала придворний оркестр і запросила на посаду капельмайстра композитора Йоганна Георга Лініке, а у 1742 — Йоганна Крістіана Гертеля, який змінив Лініке на посаді. Гертель у своїй автобіографії повідомляв, що Доротея Софія дозволила придбати два фортепіано у Готфріда Зільбермана у 1750 році.[3]

 
Фюрстенберзький замок

Адольф Фрідріх III помер 11 грудня 1752 року. Йому наслідував його небіж Адольф Фрідріх IV з Міровської гілки. Доротея Софія перебувала в поганих відносинах з цією родиною і була змушена залишити Нойштреліцький замок. Придворний оркестр було розпущено. Герцогиня оселилася у новозбудованому Фюрстенберзькому замку, оточеному парком та городами.

Граф Лендорф описував Доротею Софію в своєму щоденнику від 1753 року як «велику, [...] некрасиву жінку» з «жахливими грудьми», які могли належати «старій годувальниці». Він свідчить про її «велику схильність до хтивості». Жінка також здавалася йому «добродушною і не позбавленої духу», навіть якщо не говорила по-французьки.[4] За спогадами графині Софії Марії фон Фосс, фрейліни прусського двору, герцогиня була «надзвичайно галантною».[5]

Доротея Софія померла 29 квітня 1765 року у Фюрстенберзі. Була похована у старій крипті придворної церкви Мірова.[6]

ГенеалогіяРедагувати

Ганс II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький
 
 
Агнеса Ядвіґа Ангальтська
 
 
Йоганн Адольф
 
 
Августа Датська
 
 
Август Молодший
 
 
Доротея Ангальт-Цербстська
 
 
Альбрехт Фрідріх Барбі-Мюлінґенський
 
Софія Урсула Ольденбург-Дельменхорстська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоакім Ернст
 
 
 
 
 
 
Доротея Августа Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська
 
 
 
 
 
Рудольф Август
 
 
 
 
 
 
Крістіна Єлизавета Барбі-Мюлінґенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Адольф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Софія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Gerlinde Kienitz: Neustrelitz. Die neue Residenzstadt. In: Neustrelitz 1733–1983. Hrsg.: Museum der Stadt Neustrelitz, Neustrelitz 1983, стор. 12.
  2. Annalise Wagner: Aus dem alten Neustrelitz. Kapitel: Wie aus der Meierei Glienke die Stadt Neustrelitz wurde. 2. Auflage, Neustrelitz 1968, стор. 6
  3. Eva Badura-Skoda: The Eighteenth-Century Fortepiano Grand and Its Patrons: From Scarlatti to Beethoven. Indiana University Press 2017 ISBN 9780253022646, стор. 184.
  4. Graf Lehndorff: Die Tagebücher des Grafen Lehndorff. Berlin Story, Berlin 2011, ISBN 978-3-86368-034-3, стор. 99.
  5. Gräfin Voss: Neunundsechzig Jahre am Preußischen Hofe. Hrsg.: Wieland Giebel. Berlin Story, Berlin 2005, ISBN 3-929829-26-6, стор. 39.
  6. Стара крипта церкви іоанітів у Мірові [1] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Friederike Drinkuth: Männlicher als ihr Gemahl: Herzogin Dorothea Sophie von Schleswig-Holstein-Sonderborg-Plön, Gemahlin Adolf Friedrichs III. von Mecklenburg-Strelitz, wahre Regentin und Stadtgründerin von Neustrelitz. Schwerin: Helms [2016] ISBN 978-3-944033-00-6

ПосиланняРедагувати