Відкрити головне меню
Демон, що насичує хтивість. Ілюстрація з манускрипту 13 ст.

Хти́вість — тілесний, плотський потяг[1].

Хтивість — непомірковане жадання злягання (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер. Хтивість, чи непомірковане жадання плоті іншої людини (поза шлюбом) вважається гріхом чи нечистим вчинком в усіх авраамічних релігіях.

У католицизміРедагувати

 
Ієронімус Босх або Єронім Босх: Сім смертних гріхів: Хтивість

Католицький богослов Пітер Кріфт зазначає, що хтивість є бажанням у волі, а не просто почуття, щось, чому активно дається дозвіл, не лишень пасивне переживання.

У Новому Заповіті, термін «хтивість» зазвичай вживається як переклад грецького слова 'επιθυμία'. Згідно з визначенням католицької енциклопедії, серце християнина є хтивим тоді, коли «статева насолода шукається поза шлюбом або у спосіб противний законам, які керують шлюбними стосунками».

У римо-католицизмі, хтивість (лат. luxuria) вважається підставовим гріхом — і є таким чином одним зі семи смертних гріхів. Причина цього полягає в тому, що переступ вимірюється шкодою заподіяною індивіду чи суспільству. Гріх хтивості стосується як і зовнішніх, так і внутрішніх гріхів, оскільки Ісус описав хтивість у своїй Нагорній проповіді так:

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. (Матвія 5:27 - 28)

ЮдаїзмРедагувати

В юдаїзмі усі злі нахили і бажання плоті характеризуються як єцер гараівр. יצר הרע‎ — зле хотіння); єцер гара не є демонічною силою, швидше зловживанням речей, які потребує тіло для виживання — і часто зіставляється з єцер тоб (добрим хотінням). Ідея походить з книги Буття 8:21, де можна прочитати, що «уява серця людини — зла від її юності».

Єцер гара часто ідентифікується із сатаною та янголом смерті, — і деколи є тенденція надати єцер гарі особистості й окремої дії, оскільки єцер, як і сатана, зводить людину на цьому світі, і свідчить проти неї у потойбічному світі. Однак, єцер чітко відрізняється від сатани й в інших випадках є точно паралельною гріху. Тора вважається великими ліками проти цієї сили.

ПоганствоРедагувати

Декілька поганських релігій справді вважали хтивість пороком. Найвідомішим прикладом розповсюдженого релігійного руху, який практикував хтивість як ритуал, були вакханалії давньоримських вакхантів. Проте цей рух був згодом заборонений римським сенатом у 186 р. до н. е. в указі Senatus consultum de Bacchanalibus. Практика ритуальної проституції, однак, продовжувала бути діяльністю діонісійців.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати